Коноплі: відмінності між версіями

'''Коно́плі''' (лат. Cannabis)  — [[рід (біологія)|рід]] [[однорічники|однолітніх]] лубоволокнистих рослин [[родина (біологія)|родини]] [[конопляні|конопляних]] порядку [[розоцвіті|розоцвітих]]. Раніше, в міру удосконалення класифікації, коноплю відносили до [[шовкові|шовкових]], [[тутові|тутових]] і [[кропивні|кропивних]].

Конопля є однією з найдавніших [[технічні культури|технічних культур]] людства. Вироби з неї, насамперед [[одяг]], відомі ще з [[1 тисячоліття до н. е.]]. [[Волокно]] конопель довге, грубе, але має велику міцність і не піддається

гниттю при тривалому перебуванні у воді. З волокна виготовляють тканини, брезент, парусину, мішковину, пожежні рукави, канати, шпагат, шнури, цінний папір. Тканини з конопель антистатичні, гігієнічні, поглинають до 30% поту і 95% ультрафіолетових променів. Одяг з конопель рекомендується щоденно носити людям схильним до захворювання [[ревматизм]]ом, алергією шкіри, хворобами хребта.

З відходів первинної переробки конопель ([[костриця|костриці]]) виготовляють пластмасу, будівельні термоізоляційні та меблеві плити, фанеру, брикети для палива, целюлозу, за новими технологіями із волокна та костриці –&nbsp;— оздоблювальні матеріали для офісів під дерево, мармур. Коноплесировина придатна для виготовлення окремих вузлів в авто- і літакобудуванні<ref>Лихочвор В.&nbsp;В. &nbsp;Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. –&nbsp;— К.: Центр навчальної літератури, 2004. –&nbsp;— 808 с</ref>.

Насіння конопель містить 30-35% олії, 18-23% білка, 20% крохмалю, 15% клітковини, 4-5% золи. Олія попри свої високі смакові якості, багата на легкозасвоювані жирні кислоти –&nbsp;— лінолеву, ліноленову, гамма-ліноленову, що сприяє утворенню гамма-глобуліну, який має протибактеріальні і противірусні тіла. Швидковисихаюча олія конопель широко використовується для виробництва оліфи, фарб, лаків, замазки, мила і ін.. [[Фарба|Фарби]], виготовлені на конопляній [[оліфа|оліфі]], дуже стійкі, тому використовуються при фарбуванні залізних дахів та інших зовнішніх металевих предметів. З конопляного насіння добувають вітаміни і фітин, які використовують у медицині. Екстракти з листя конопель мають виражені антибактеріальні властивості. Конопляна макуха є цінним концентрованим білковим кормом для тварин. Кілограм макухи за вмістом перетравного протеїну відповідає 2,9 &nbsp;кг вівса або 3 &nbsp;кг ячменю, 3,1 &nbsp;кг кукурудзи, 15,3 &nbsp;кг картоплі.<ref>Лихочвор В.&nbsp;В. &nbsp;Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур. –&nbsp;— К.: Центр навчальної літератури, 2004. –&nbsp;— 808 с.</ref>

Коноплі є однією з найважливіших культур, які здатна рекультивувати забруднені й виведені з обороту землі шляхом винесення з грунту отруйних домішок. Із конопель можна виготовити до 50 тис. різноманітних виробів<ref>Голобородько П. А., Вировець В.&nbsp;Г. &nbsp;Коноплі підкорюють світ // Пропозиція –&nbsp;— 1999. -&nbsp;— № &nbsp;5. –&nbsp;— С. 26-27.</ref>.

Латинська назва &nbsp;— каннабіс &nbsp;— часто використовується для позначення [[наркотичні речовини|наркотичних речовин]], виготовлених з конопель.

Базова колекція конопель Інституту луб’янихлуб'яних культур нараховує станом на 2007 &nbsp;р. 454 зразки із 27 країн світу, в т.ч.тому числі 145 із України, 65 –&nbsp;— із СНД і 244 -&nbsp;— з інших країн.

* [[Коноплі посівні]], ''Cannabis sativa''

* [[Коноплі індійські]], ''Cannabis indica''

* [[Коноплі бур'яні]], ''Cannabis ruderalis''

Співробітники [[Глухівський науково-дослідний інститут луб'яних культур|Глухівського інституту луб'яних культур]] [[Національна академія аграрних наук України|Української Академії аграрних наук]] першими у світі створили сорт конопель, які абсолютно не містять наркотичних речовин.

Сталася ця унікальна подія зовсім недавно -&nbsp;— восени [[2009]] року. До цього найзначнішим досягненням у цій сфері вважалися сорти (теж виведені [[Вчений|Глухівськими вченими]]) з незначним вмістом тетрагідроканабінолу -&nbsp;— [[психотропні речовини]], які, власне, і викликають [[галюциноген]]ні відчуття.

Виведення безнаркотичних сортів конопель стало підставою для спрощення умов ведення господарської діяльності, пов'язаної із культивувавнням цієї технічної культури: у серпні [[2012]] року [[Кабінет Міністрів України]] вніс зміни до низки постанов, скасувавши обов'язковість охорони суб'єктами господарювання полів та інших об'єктів, де зберігаються і переробляються коноплі<ref>[http://zib.com.ua/ua/11272-kabmin_skasuvav_ohoronu_posiviv_konopel.html Кабмін скасував охорону посівів конопель // "«Закон і Бізнес"»]</ref>.

=== ВУ Японії ===

[[Японська мова|Японська]] назва коноплі &nbsp;— ''аса'' (麻). Її використовували для видобуття конопляного [[волокно|волокна]] &nbsp;— [[прядива]]. Словом ''аса'' також традиційно позначали ряд неспорідненх з конолями рослин, з яких отримували подібне волокно. Серед них були [[Boehmeria nivea|китайська кропива]] ''муракасі'' (苧麻), [[Abutilon avicennae|абутілон]] ''ітібі'' (莔麻) та [[кропива|кропива звичайна]] ''іракуса'' (刺草). З прядива пряли [[нитка|нитки]], з яких виготовляли полотно, що йшло на одяг.

Найдавніші знахідки прядив рослин типу ''аса'' в [[Японія|Японії]] датуються [[1 століття до Р.Х.|1 століттям до Р. Х.]], серединою [[період Яйой|періоду Яйой]]. Відомі випадки, що стародавні [[японці]] підносили їх [[синто]]їстським [[камі|богам]] дякуючи за врожай. Виготовлений з такий прядив одяг постачався знаті, з середньовіччя став основним вбранням простолюдинів. Коноплі та рослинпи типу ''аса'' залишалися найбільш поширенеми технічними культурами на [[Японські острови|Японських островах]] аж до почастку [[17 століття]], коли вони поступилися [[імпорт]]ованій з материка [[бавовна|бавовні]].

У [[7 століття|7]] &nbsp;— [[9 століття]]х прядиво і конопляне полотно вважалося стратегічною сировиною. Центральна влада зобов’язувалазобов'язувала регіони сплачувати ними щорічний податок. В [[імператор Японії|імператорській]] скарбниці [[Сьосоін]] по сьогодні зберігаються тогочасні тканини різних типів, що йшли на одяг монарху та його придворним.

У [[11 століття|11]] &nbsp;— [[13 століття|13 століттях]]х урядовці провінційних маєтків сьоенів часто брали за свої послуги судді плату конопляним рядивом і полотном. В той час ці товари були ще рідкістю. Проте у [[14 століття|14]] &nbsp;— [[16 століття|16 столітті]], в період існування [[сьоґунат Муроматі|сьоґунату Муроматі]], у зв’язкузв'язку із розвитком японської економіки, нитки та тканини, виготовлені з рослин типу ''аса'', стали повсякденним товаром. Довкола столиці [[Кіото]] виникли [[дза|цехи]], які перебували під протекцією [[куґе|аристократичного]] [[рід Сандзьо|роду Сандзьо]] і спеціалізувалися на продажу цієї продукції. Головними осередками збуту полотна в Японії стали міста Теннодзі в провінції [[провінція Сеццу|Сеццу]] та Сакамото в провінції [[провінція Омі|Омі]], а найбільшими центрами виготолення товарів були провінції [[провінція Ісе|Ісе]], [[провінція Кай|Кай]], [[провінція Сінано|Сінано]], [[провінція Міно|Міно]], [[провінція Етідзен|Етідзен]], [[провінція Етіґо|Етіґо]], [[провінція Тамба|Тамба]], [[провінція Харіма|Харіма]], [[провінція Ійо|Ійо]], [[провінція Хідзен|Хідзен]], [[провінція Хіґо|Хіґо]] та [[провінція Сацума|Сацума]].

ВУ [[період Едо]] ([[1603]]-–[[1867]]) найякісніші конопляні тканини йли на виготовлення [[самурай]]ського парадного одягу, а з полотен, пофарбованих барвниками [[Індиго (барвник)|індиго]], шили літнє жіноче [[кімоно]]. В цю ж добу з’яилисяз'яилися різні методи обробки тканин, а також нові барвники, що збільшило попит на продукцію з прядива рослин ''аса''. Окрім одягу, коноляні волокна часто використовувалися для плетіння сітей, міцних шнурів та дротів, паперу, а також сіток від [[комар]]ів.