Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 28:
 
[[Файл: Wiki advertisement3.JPG|thumb|left|200 px| Листівка-реклама УкрВікі]]
Файно ґратулюю, найясніше панство, на своїй сторінці у вільній енциклопедії з вільного королівсько-цісарського міста [[Івано-Франківськ|Станіславова]]! Звати мене Андрій М. Заморока. Народився у [[Вишнів (Рогатинський район)|с. Вишнів]] на [[Івано-Франківська область|Станіславівщині]] 29 лютого 1982 року. Дитинство моє пройшло в с. Вишнів та в місті Калуші - я жив безпосередньо біля заводу який періодично викидав в атмосферу хлор. Але не дивлячись на це я виріс сильним, сміливим, кмітливим і розумним хлопчиком. В дитинстві я любив бавитись паровозивом і мріяв стати машиністом на паротязі або кочегаром чи стрілочником. Ще я любив бавитись іграшковим ведмедиком якого називав Франсуа. Я уявляв собі, що цей ведмедик поет якого вирішили стратити за його вірші і нечемну поведінку, але в останній момент помилували. У шкільні роки я займався на гуртку "Юний хімік" при середній школі і самотужки додумався як в домашніх умовах синтезувати нітрогліцерин, що мало досить сумні наслідки для квартири і будинку в якому я тоді жив. Освіту здобув в школі для розумово обдарованих дітей, а ще в університеті навчаючись у мудрих вчителів та наставників. Я біолог, спеціалізуюсь в галузях екології та ентомології. Крім того я філософ, парапсихолог, уфолог і окультист. Спеціалізуюсь на квазістаціонарній енергології. Я брав участь у багатьох наукових експедиціях, зокрема до Бразилії, у хащі амазонської сельви. Там я заблукав і потрапив в полон до індіанців-канібалів племені аталанга. Ці людожери мене хотіли з'їсти. Врятувало мене від такої наглої смерті тільки те, що шаман цього племені наклав табу на вживання в їжу людей ростом вищим ніж довжина молодої анаконди. Врятувала мене з полону експедиція Джеральда Гріффінса. Я дуже вдячний цьому етнографу - він справжній джентельмен[[джентльмен]]. Ще приношу глибоку подяку доктору Джеральду Грріффінсу за чудовий англійський костюм чорного кольору який він мені подарував (бо в полоні у індіанців я ходив зовсім голий). Після визволення з полону і повернення в лоно цивілізації, я деякий час жив в [[Ріо-де-Женейро]] і працював у досить пристойному кабачку "Рояль де Жуан" піаністом. На Батьківщину я добирався пароплавом який внаслідок урагану затонув біля островів Зеленого Мису. Мені вдалося героїчно врятуватися з буремних океанічних хвиль. За проявлений героїзм під час порятунку свого тіла президент республіки [[Кабо-Верде]] нагородив мене велосипедом з червоними колесами. Я автор багатьох монографій та філософських книг, зокрема: "Філософія розенкрейцерів і містицизм пізнього бароко", "Сенс молитви Господньої", "Тома Аквінський і сутінки ренесансної філософії" які, нажаль, відомі тільки у вузьких колах галицьких містиків. Я спортсмен - чемпіон міста Надвірна по тенісу. Добре граю в шахи - особливо білими фігурами. Я талановий музикант - добре граю на нервах та барабані. На конкурсі виконавців вальсу Штрауса[[Штраус]]а на барабані я зайняв почесне 13-те місце. Мій внесок в різні галузі науки (особливо в парапсихологію, уфологію і теософію) настільки вагомий, що нині склалася окрема наука – заморокознавство. Не так давно відбулися захисти двох дисертацій на здобуття вченого звання бакалавр заморокознавства у Пирятинському теософічному колегіумі. Це дисертація Колоплуженка Івана Христофоровича на тему: «Теологічні концепції Замороки А. М. і сучасна єгиптологія» та Нечитайла Дмитра Аполінарієвича на тему: «Вплив літературної спадщини Замороки А. М. на еволюцію уявлень про ентропію Всесвіту в світогляді колумбійських хіпі». Крім того я геніальний поет - написав купу віршів, які будуть жити у віках, зокрема, епічний твір "Поема про Замороку". У 2009 році блискуче і неперевершено захистив свою геніальну дисертацію за темою "''Екологічні особливості ентомокомплексів [[Вусачі|Жуків-вусачів]] ([[Твердокрилі|Coleoptera]]: [[Вусачі|Cerambycidae]]) у [[ліс]]ових [[екосистема]]х північно-східного макросхилу [[Українські Карпати|Українських Карпат]]''" та здобув науковий ступінь [[Кандидат наук|кандидата біологічних наук]]. Весь науковий світ просто ридав від захваду, коли довідався про цю сннсаційну новину. Деякий час після повернення з подорожі я працював у Надвірнянському коледжі деревообробної промисловості на кафедрі фітопатології на посаді асистента. Цією посадою я дуже пишався і мріяв викладати предмети лісова парапсихологія та дендроуфологія. Нині тимчасово викладаю у [[Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника|Прикарпатському національному університеті]], а також працюю науковим співробітником у [[Галицький національний природний парк|Галицькому національному парку]] (більше читайте: [http://galychpark.if.ua/?m0prm=8&m1prm=8&m2prm=11 тут]. Буду дуже втішеним - буду стибати від радості аж до стелі, якщо Ви відвідаєте мої власні кумедні проекти:
* [http://naturalist.if.ua/ Станіславівський натураліст — науково-популярний журнал для вихованців дитячих садків про природу. Є окремий додаток цього журналу для дорослих - "Станіславський натурист" - для любителів засмагати а-ля-натуре.]
* [http://coleo.blog.net.ua/ Fauna Haliciae et Carpathiae — Фауна Галичини і Карпат. База даних.]