Телескоп: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок) |
Basio (обговорення | внесок) |
||
Рядок 32:
Телескоп з лінзовим об'єктивом називається '''рефрактором''', тобто заломлюючим телескопом. Оскільки світлові промені із різною довжиною хвиль заломлюються неоднаково (це явище має назву [[дисперсія]]), то одиночна лінза дає забарвлене зображення. Це явище називається '''хроматичною аберацією'''. Хроматичну аберацію значною мірою усунено в об'єктивах, складених із двох лінз, виготовлених зі скла з різними коефіцієнтами заломлення (ахроматичний об'єктив або [[ахромат]]).
Закони відбивання не залежать від довжини хвилі, і, природно, виникла думка замінити лінзовий об'єктив увігнутим [[Сферичне дзеркало|сферичним дзеркалом]]. Такий телескоп називається '''рефлектором''', тобто відбивним телескопом. Перший рефлектор (діаметром всього лише 3 см і завдовжки 15 см) було побудовано [[Ісаак Ньютон|Ісааком Ньютоном]] [[1671]] року.
Проте сферичне дзеркало не збирає паралельний пучок променів в одну точку, воно дає у фокусі дещо розмите зображення. Це викривлення називається [[сферична аберація|сферичною аберацією]]. Якщо дзеркалу надати форму [[параболоїд]]а обертання, то сферична аберація зникає. Паралельний пучок, спрямований на такий параболоїд уздовж його осі, збирається у фокусі практично без викривлень (якщо не брати до уваги неминучого розмиття через [[дифракція|дифракцію]]). Тому сучасні рефлектори мають дзеркала параболоїдальної (параболічної) форми.
| |||