Битва при Каррах: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 20:
 
== Історія ==
Римські сили налічували 7 [[Легіон (Стародавній Рим)|легіонів]] та по 4 тисячі кінноти й легкої піхоти, парфян — 10 тисяч кінних лучників та 1 тисяча [[катафрактарії]]в з особистої царської дружини. Загрозою атак та обстрілом з усіх боків, в основному з флангів, парфяни змусили римлян спочатку вишикуватись у [[Каре (шикування)|каре]]. Контратака була організована сином Красса, [[Публій Ліциній Красс (легат)|Публієм]] на чолі 8 когорт, 3 тисяч вершників і 500 піших лучників. Однак його загін через фальшивий відступ парфян відірвався від основних сил та був розгромлений лобовою атакою й одночасним охопленням з флангів. Вершиники Публія були розбиті, поки решта парфянської армії сковувала піхоту його загону, після чого її було, зрештою, атаковано списоносцями. Голова Публія була надіслана царю [[Ород II|Ороду II]].
 
Піхота самого Красса була вкрай обмежена обстрілами з луків. Стрілянина була неточною, проте дуже ефективною, оскільки велась у щільну масу. Зрештою було поранено 4 тисячі чоловік за невідомої кількості загиблих. Тим не менше парфянські катафракти не відіграли при Каррах значної ролі&nbsp;— у [[52 до н. е.]] та [[38 до н. е.]] також було виявлено слабкість парфянської важкої кінноти в ближньому бою проти римської важкої піхоти<ref name="Катафрактарії стародавнього світу">[http://wordweb.ru/2007/11/29/katafraktarii-drevnego-mira.html Катафрактарії стародавнього світу. Історія в історіях]</ref>. Втім у поразці римлян також відіграв свою роль і кліматичний фактор&nbsp;— армію Красса складали в основному [[італіки]], а влітку спека в Межиріччі сягала 38 градусів. На марші з вантажем понад 50&nbsp;кг за нестачі води воїни швидко виснажувались.