Вікіпедія

Архітектура Великого князівства Литовського: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Рядок 128:
</gallery>
</center>
 
<!--[[Файл:Cathedral of the Dormition of the Theotokos in Kyiv.png|thumb|250px|[[Успенський собор (Київ)|Успенський собор]] Києво-Печерського монастиря, ілюстрація 1623 року]]-->
 
Дерев'яні [[костел]]и у Великому князівстві Литовському часто зводились як тимчасові перед будівництвом кам'яних, вони мали в об'ємі як прості так і складі форми: від звичайного чотирикутника до складного римського хреста. Основа будівлі&nbsp;— брусовий зруб&nbsp;— обшивався вертикальними дошками, всередині оброблявся гладким нальотом. Двосхилий дах накривався [[ґонт]]ом чи дранкою. Над [[фронтон]]ом встановлювались башточки для малого дзвону і хреста.
Файл:Mezhyhirskyi Monastery by Shevchenko, 1843.jpg|[[Межигірський монастир]], малюнок [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Шевченка]]▼
 
Архітектура кам'яних православних храмів зберігала традиції часів Київської Русі, хоча в конструкції і деяких формах відбивався вплив готичної архітектури. В костелах повсюдно домінують принципи готики. Серед помітних пам'яток монументальної архітектури цього періоду: [[Церква Івана Богослова (Луцьк)|собор Іоанна Богослова]] (Луцьк), [[Зимненський монастир|Успенська церква]] в Зимному (Волинська область), [[Покровська церква (Сутківці)|Покровська церква-фортеця]] в Сутковцях (Хмельницька область); [[Церква святих Бориса і Гліба (Новогрудок)|Борисогрібська церква в Новогрудках]], Маломожейковська церква, [[Церква святого Михаїла Архангела (Синковичі)|церква в Синковичах]] (всі три Гродненська область Білорусі), Троїцький костел в селі Ішколодь (Брестська область Білорусі). Примітні архітектурні пам'ятки того часу: церква Св. Праскевни П'ятниці (1345) побудована у Вільнюсі дружиною князя Ольгерда Марією Ярославною, [[Успенський Пречистенський собор (Вільнюс)|собор Успіння Богородиці]] (1346), заснований у Вільнюсі князем Ольгердом. <!--В Києві буву зведений1470 році, після розорення татарами, коштом князя Семена Ольковича був відбудований [[Успенський собор (Київ)|Успенський собор]] Києво-Печерського монастиря (1470, підірваний у 1941, відбудований у 2000), який являє собою продовження східної традиції храмового будівництва у поєднанні з певними західними запозиченнями, такими як готичного походження ступінчасті фронтони і контрфорси.
[[Файл:Mezhyhirskyi Monastery by VesterfeldShevchenko, 1650s1843.jpg|thumb|250px|[[Межигірський монастир]], Малюнокмалюнок Вестерфельда[[Шевченко 1650-хТарас роківГригорович|Т.&nbsp;Шевченка]]]]▼
-->
Деякі дослідники відзначають в архітектурі українських церков XIV–XV століть дві тенденції: в монастирських чи міських соборах (апостола Іоанна в Луцьку, Богоявленська церква в Острозі, Успенська церква Зименського монастиря, Троїцька церква [[Межиріцький монастир|Межиріцького монастиря]]), як за типом, що брав початок від хрестово-купольних будівель, так і за п'ятибанними композиціями проглядаються давньоруські традиції. Але вже з'явились нові риси архітектури нового часу, зокрема, інший характер пропорцій, восьмигранні [[Барабан (архітектура)|барабани]], декор білокам'яних порталів, нерозчленовані фасади, покарнизні звершення
 
Рядок 150 ⟶ 148:
Готика в архітектурі на землях Великого князівства Литовського стрімко розвивалась впродовж всього XV століття, аж до другої половини XVI століття. До XV століття у Великому князівстві Литовському вже нараховувалось 6 костелів, у XV столітті були побудовані ще близько 50, в основному дерев'яні.
[[Файл:Свято-Троицкий монастырь.Рисунок Н.Орды.PNG|thumb|250px|Слуцький Свято-Троїцький монастир, малюнок Н. Орди]]
[[Файл:Widok miasta Ołyki.jpg|thumb|250px|[[Колегіальний костел Святої Трійці (Олика)|Троїцький костел]] в Олиці (Волинська область), малюнок невідомого автора]]
 
У Вільнюсі монахами-францисканцями був зведений шедевр готичної архітектури&nbsp;— костел Святої Анни, в будівництві якого використано 33 види цегли. В цей час побудовані Міхновський Стеренський монастир на Волині (XV століття), Пустинно-Рихлівський монастир на Чернігівщині (XV століття); на території нинішньої Білорусі&nbsp;— Свято-Троїцький монастир в [[Слуцьк]]у (бл. 1445), Покровський монастир у Толочині, заснований канцлером [[Лев Іванович Сапега|Левом Сапегою]].
 
Риси готичної архітектури мали багато костелів в містах і селах Великого князівства Литовського&nbsp;— вони були кам'яними однонефними з прибудовами, а також цегляними будівлями, перекритими, як правило, [[Нервюра|нервюрними]] склепіннями з віконними прорізами стрілчастої форми, позбавленими декоративних елементів. Стрункими пропорціями вікон відрізняється [[Костел святого Варфоломія (Дрогобич)|Вознесенський костел]] в [[Дрогобич]]і (1551) з прекрасними різьбленими порталами, білокам'яним обрамленням вікон і цікавими настінними розписами. В києві&nbsp;— Домініканський костел на [[Поділ|Подолі]] (1610), перебудований пізніше на [[Петропавлівська церква (Поділ)|Петропавлівську церкву]]; в Білорусі&nbsp;— костел і монастир бернардинців в Гродно (1595–1618)&nbsp;— велика тринавна базиліка з елементами готики, кам'яні костели в Сапежніку, Деревній (Столбцовський район).
<!--<center>▼
 
В середині XVI століття з приходом [[Реформація|Реформації]] почалось будівництво протестантських храмів («кельвінські собори»).
 
На основі зразків готики (костел Святої Анни і бернардинський у Вільнюсі) і місцевих будівничих традицій (Ішкольдський Троїцький костел, 1472) склався місцевий різновид готичного стилю, для якого в культових спорудах були характерними пластичність форм, урочиста монументальність. Культові будівлі набули рис ренесансу. Його риси прослідковуються й в архітектурі численних українських церков XVI&nbsp;— першої половини XVII століть на Волині і Поділлі. Це були тричасні чи двочасні, іноді триконхові однонавні церкви, увінчані одним, двома або трьома верхами. В типах і композиціях цих будівель отримали продовження традиції попереднього періоду і народної архітектури. Ренесансними в них частіше за все були деталі порталів, віконних лиштв, деякі елементи декору. Прикладом поєднання готики і ренесансу на території сучасної Білорусі можуть слугувати троїцький костел у Чернавчицях (1583), костел в Сморгоні (1553), закладений як кельвіністський собор, і костел в Замостьї поблизу Слуцька (початок XVII&nbsp;ст.).
 
▲<!--<center>
<gallery>
File:St Annes in Vilnius.jpg|Костел Святої Анни у Вільнюсі
File:Дрогобыч. Костел Святого Варфоломея..jpg|[[Костел святого Варфоломія (Дрогобич)|Вознесенський костел]] в [[Дрогобич]]і (Львівська область(
Файл:Example.jpg|Опис2
</gallery>
<gallery>
▲Файл:Mezhyhirskyi Monastery by Vesterfeld, 1650s.jpg|[[Межигірський монастир]], Малюнок Вестерфельда 1650-х років
▲Файл:Mezhyhirskyi Monastery by Shevchenko, 1843.jpg|Межигірський монастир, малюнок [[Шевченко Тарас Григорович|Т.&nbsp;Шевченка]]
</gallery>
</center>
</center>-->
{{пишу}}
 
== Нові тенденції в будівництві ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Архітектура_Великого_князівства_Литовського