| місце народження = с. [[Соколівка]] [[Ярмолинецький район|Ярмолинецького району]] [[Хмельницька область|ХмельницькоїобластьХмельницької області]]
| дата смерті = [[23 червня]] [[1981]] року
| місце смерті = [[Київ]]
Рядок 23:
== Біографічні дані ==
Народився [[30 січня]] 1918 року в с. [[Соколівка]] [[Ярмолинецький район|Ярмолинецького району]] [[Хмельницька областьХмельницькоїХмельницької області]]. Закінчив [[Ніжинський педагогічний інститут]] ([[1937]]). В [[1952]] році П. Г. Богач успішно захистив кандидатську дисертацію за темою «Моторна функція шлунково-кишкового тракту і вітамін В<sub>1</sub>». У тому ж році він став спочатку заступником, а невдовзі — директором Науково-дослідного інституту фізіології університету. З [[1964]] по [[1973]] роки П. Г. Богач працював завідувачем новоствореної кафедри біофізики. В [[1960]] р. П. Г. Богач захистив докторську дисертацію на тему «Механізми нервової регуляції моторної функції тонкого кишечника», а в 1961 р. отримав звання професора. У [[1973]] році після смерті професора П. Д. Харченка Петро Григорович очолив кафедру фізіології людини і тварин, на якій працював до 1979 року. У 1972 році Петра Григоровича було обрано членом-кореспондентом, а в [[1978]] р. — академіком [[АН УРСР]]. В 1972—1976 рр. Петро Григорович обіймав посади декана біологічного факультету, проректора з навчальної роботи та першого проректора Київського державного університету імені Тараса Григоровича Шевченка, а потім академіка-секретаря Відділення фізіології, біохімії та теоретичної медицини Президії Академії Наук УРСР (1978—1980 рр.). Наприкінці свого життя в 1980—1981 рр. Петро Григорович на прохання його учнів знову повернувся до Інституту фізіології університету.
Помер 23 червня 1981 року. Похований на Байковому цвинтарі у м. Києві.