Сходознавство: відмінності між версіями

У витоків українського сходознавства стояли такі видатні постаті, як [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]], [[Леся Українка]], [[Франко Іван Якович|Іван Франко]]. Визначними вченими, що займались сходознавчою проблематикою (''орієнталістами'') в [[Україна|Україні]], були [[Крачковський Ігнатій Юліанович]], [[Кримський Агатангел Юхимович]], [[Баранников Олексій Петрович]], [[Ріттер Павло Григорович]], [[Ковалівський Андрій Петрович]], [[Пріцак Омелян Йосипович]], [[Дашкевич Ярослав Романович]], візантологи [[Міщенко Федір Іванович]], [[Кулаковський Юліан Андрійович]] та інші. В Україні народилися всесвітньо відомий шумеролог [[Семюел Крамер]], всесвітньо відомий візантолог [[Шевченко Ігор Іванович]], працював російський єгиптолог [[Олександр Коцейовський]] (Одеса).

У XIX — на початку ХХ ст. сходознавчі дослідження були зосереджені в університетах — Харківському, Київському, Новоросійському, Львівському. У [[1919]]–[[1930]] рр. у складі [[ВУАН]] діяли гебраїстична, візантологічна, тюркологічна комісії. У [[1927]]–[[1931]] видавався журнал «Східний світ». У [[1926]] булабуло створенастворено [[Всеукраїнська наукова асоціація сходознавства|Всеукраїнську наукову асоціацію сходознавства]] (ВУНАС). Більшість українських сходознавців у 1930-х рр. були репресовані.