|
'''Анабіоз''' (від [[грецька мова|грецького]] anabiosis - — оживлення) - — здатність організмів переживати несприятливі часи (зміна температури навколишнього середовища, відсутність вологи і т. ін.) у стані, при якому різко знижується обмін речовин та відсутні видимі ознаки життя. При настанні сприятливих умов організм, при цьому, оживає.
Анабіоз вперше спостерігався і був описаний [[Антонін ван Левенгук|А. Левенгуком]] в 1701 році.
З анабіозом мають багато спільного зимова (при замерзанні) та літня (при зневоднюванні) сплячки тварин. Але для дійсного анабіозу характерне більш глибоке придушення життєдіяльності. Типовий приклад анабіозу - — потаємне життя [[насіння]] багатьох [[рослини|рослин]], що зберігають схожість на протязіпротягом багатьох років. Анабіоз спостерігається у [[вірус|вірусів]], [[бактерія|бактерій]], безхребетних, [[амфібії|амфібій]], [[плазуни|плазунів]], [[лишайники|лишайників]], [[мохи|мохів]] і т. ін.
Анабіоз широко використовується на практиці: при виготовленні сухих живих [[вакцина|вакцин]], довготривалому зберіганні культур вірусів, бактерій, консервації різних органів та тканин (кістки, судини, кров).
Анабіоз підвищує спротив організмів до дії несприятливих факторів при космічних польотах.
Спеціалізованим видом анабіозу є солевий анабіоз - — здатність водних організмів, переходячи в неактивний стан, переживати несприятливі умови, викликані збільшенням концентрації солей в воді. Це притаманне видам, що мешкають в періодично пересихаючих водоймах та на літоралі - — [[коловратка|коловраткам]], [[бокоплав|бокоплавам]], джгутиковим [[найпростіші|найпростішим]] і т. ін.
----
'''УРЕ:'''
'''Анабіоз''' {{lang-el|αναβιοσις}} — оживання) — одна з форм пристосування живих організмів до несприятливих умов існування (низька температура, знижена [[вологість]], відсутність або нестача корму). В організмі, що перебуває в стані А., значно знижується інтенсивність процесів обміну речовин, іноді цілком втрачається здатність до розмноження, руху, споживання корму і до реакції на подразнення. Стан А. може тривати від кількох хвилин до багатьох років. Якщо умови існування знову стають нормальними, життєві функції відновлюються. А. відомий у рослин ([[насіння]], [[бульба|бульби]], [[спори]]), у [[безхребетні|безхребетних]] (зокрема у [[комахи|комах]], які зимують при низькій (до 0°) т-рі; у коловерток, які можуть при А. зовсім висихати) та у хребетних тварин. В останніх проявом А. є зимова (кажани, багато гризунів) або літня (деякі [[гризуни]]) [[сплячка]], зниження температури тіла в зимовий період у риб і земноводяних.
----
|
