Реставрація фресок Сікстинської капели: відмінності між версіями

До реставрації, розпочатої в 1980 році, фрески на [[Стеля Сикстинської капели|стелі Сикстинської капели]] вже зазнавали низки втручань. Первісно проблеми зі стелею були викликані протіканням води з верхнього поверху. Близько 1547 року [[Паоло Джовіо]] писав, що стелястелю пошкоджуєтьсяпошкоджують [[Калійна селітра|селітроюселітра]] і тріщинамитріщини. СелітраПерша з них спричиняє появу білого нальоту. Джанлуїджі Колалуччі, головний реставратор Лабораторії реставрації ''Paintings for Papal Monuments, Museums and Galleries'', ву своїй статті «Кольори Мікеланджело відкриті знову» стверджує,<ref name=GC>Gianluigi Colalucci's essay, ''Michelangelo's Colours Rediscovered'' in ''The Sistine Chapel'', ed. Massimo Giacometti. (1986) Harmony Books, ISBN 0-517-56274-X</ref> що попередні реставратори вирішували цю проблему косметично, застосовуючи [[Лляна олія|лляну]] або [[горіхова олія|горіхову олію]], яка робила кристалічний осад більш прозорим.

У 1625 році реставрацію проводив Сімоне Ладжі (Simone Lagi), «місцевий позолотник», який протирав стелю лляною тканиною і розчищав її, розтираючи хлібом. Час від часу, щоб видалити більш стійкі відкладення, він вдавався до змочування хліба. У його звіті говориться, що фрескам «булабуло поверненаповернено колишняколишню красакрасу, безне нанесеннязавдаючи шкоди».<ref>Vatican Library, Vat. Capponiano 231, f 238 and Chigiano G. III 66. f 108. as cited by Colalucci</ref> Колалуччі стверджує, що Ладжі «майже напевно» наніс шари клейового лаку, щоб пожвавити кольори, але не написав про це у звіті, через інтереси «збереження таємниці ремесла [реставраторів]».<ref name=GC/>