Худорба Архип Михайлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Архи́п Худорба́''' (* між [[1748]]? і [[1750]] — початокблизько [[19 століття1799]]) — член [[Новгород-Сіверський патріотичний гурток|Новгород-Сіверського патріотичного гуртка]], козацький [[старшина]], [[історик]] родом із села [[Комань|Комані]] [[Новгород-сіверський повіт|Новгород-сіверського повіту]].
 
Від 1769 року сотенний [[осавул]], від 1773 року — сотенний [[отаман]], а 1777 року — [[сотник]] Шептаківський; з 1785 року — секунд-майор [[Стародубський карабінерський полк|Стародубського карабінерського полку]].
 
Автор «Малороссийской истории», написаної в ліберальному і антиросійському дусі (не збереглася), яка, за припущеннями [[Оглоблин Олександр Петрович|О. Олександра Оглоблина]], мала бути одним із джерел «Історії Русів».
 
== Біографічні відомості ==
 
Худорби — старий козацький рід, який виводив себе від Михайла Кіндратовича Худорбая (Худорбія) — знатного військового товариша, але чи це мало історичні підстави, невідомо. Відомо лише, що Худорби були козаками в Комані, навіть підпомічниками, якими вони записані в актах Румянцевської ревізії 1767 року. Один із них був у чині військового товариша — це Михайло Омелянович Худорба, уродженець Комані, його сином був Архип, інші сини також вийшли в старшину: Опанас був корнетом, а Володимир — значковий товариш.
 
Архип Худорба народився між 1748 і 1750 роками. Був сотенним канцеляристом, під час Румянцевської комісії записаний «атестованим у сотенні новгородські старшини». З 1769 року він — сотенний осавул і, як такий, рушив того ж року у Турецький похід, воював у Другій армії у 1769—1773 роках, був при розоренні міста [[Дубоссари]], при облозі і взятті [[Бендери|Бендер]], взятті Перекопської лінії та Перекопа, тобто мав добре знати південь України та [[Молдавія|Молдавію]]. 1773 року його призначили сотенним отаманом, а з 1777 року про нього писали, що він «у комплекті при полку перебуває». Його було представлено до чину секунд-майора. Очевидно, зі Стародубським карабінерним полком брав участь у походах [[Суворов Олександр Васильович|Олександра Суворова]].
 
У 1789—1791 роках востаннє записаний як прем'єр-майор у дворянських реєстрах. 1799 року Худорбам було признано право на російське дворянство; можливо, це сталося ще за життя Архипа. О.Олександр Оглоблин припускає, що він помер 1799 року.
 
Рід Худорбів був відомий на Новгород-Сіверщині в XIX — на початку XX століття. Друге припущення О. Оглоблина: рукопис історії Худорби був знищено або реквізовано 1825 року після повстання декабристів.
 
== Література ==
Рядок 22 ⟶ 24:
[[Категорія:Персоналії Ху]]
[[Категорія:Козацька старшина]]
[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Члени Новгород-Сіверського патріотичного гуртка]]