Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Geohem (обговорення | внесок) м Відкинути редагування 93.74.48.67 до зробленого Розум |
Basio (обговорення | внесок) |
||
Рядок 246:
Хоча ця конкретна справа не стосувалася повноважень «представників товариств і керівників їх відокремлених підрозділів», які діють на підставі довіреності, а стосувалась виконавчого органу товариства, голова якого відповідно до закону діє без довіреності, суд поширив це усталене правило судової практики на ситуації за участю виконавчого органу товариства. Суд в цій справі дійшов висновку про обов'язок третьої сторони ознайомитись саме із статутом контрагенту, а не випискою із реєстру, для встановлення обсягу повноважень голови виконавчого органу товариства, яке оспорювало угоду.
Коментарі і суди обходять увагою питання про те, яким саме чимом сторона має реалізувати свій обов'язок ознайомитись із інформацією з обмеженим режимом доступу — статутом контрагенту. Оскільки законодавством обов'язок розкривати статут не передбачений, у третьої сторони часто не існує іншого вибору ніж відмовитись від угоди, якщо контрагент не надасть статут на вимогу. Звичайно, навіть і ця стратегія не завжди може бути ефективною. Втім, якщо контрагент проявить добру волю і статут буде наданий, жодних гарантій того, що цей статут враховує останні зміни третя сторона не має. У справі ''Підприємець проти [[Трускавець-
Презумпція обізнаності про обмеження повноважень органу контрагенту існує за фактичної відсутності можливості третьої сторони отримати доступ до того джерела інформації, за яким суди визнають найвагомішу доказову силу. Відтак правило про нікчемність обмежень повноважень щодо представництва юридичної особи у відносинах із третіми особами майже не знаходить в Україні свого практичного застосування. Винятки із цього сформованого практикою і підтриманого доктриною стану речей є нечисленними і концептуально необгрунтованими.<ref>У статті Леоніда Антоненка [http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1485607 «The Myth of Transformation Through EU Law: A Case-Study of the Company Law Reform in Ukraine» (September 18, 2009)] на підставі емпіричного аналізу декількох десятків рішень Вищого господарського суду України 2006—2009 років наводиться процент успішності (success rate) посилань на положення про нікчемність обмежень повноважень, якщо такі обмеження публічно не оприлюднені. Цей процент складає менше ніж 12 відсотків (див. цит. праця, стор. 34)</ref>
|