Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: відмінності між версіями

Коментарі і суди обходять увагою питання про те, яким саме чимом сторона має реалізувати свій обов'язок ознайомитись із інформацією з обмеженим режимом доступу&nbsp;— статутом контрагенту. Оскільки законодавством обов'язок розкривати статут не передбачений, у третьої сторони часто не існує іншого вибору ніж відмовитись від угоди, якщо контрагент не надасть статут на вимогу. Звичайно, навіть і ця стратегія не завжди може бути ефективною. Втім, якщо контрагент проявить добру волю і статут буде наданий, жодних гарантій того, що цей статут враховує останні зміни третя сторона не має. У справі ''Підприємець проти [[Трускавець-курортсервісКурортсервіс]]'' <ref>Див. Ліга:Закон&nbsp;— Постанова Вищого господарського суду від 3 серпня 2006&nbsp;р. у справі №&nbsp;4/1491-29/136</ref> підприємець був ознайомлений із застарілою версією статуту контрагента. В подальшому контрагент зміг визнати недійсним договір про пайову участь у будівництві готельного комплексу з тієї підстави, що повноваження його керівника були обмежені новою редакцією статуту. Підприємцю вдалося довести факт своєї необізнаності із змінами, внесеними до статуту, лише на етапі касаційного оскарження судового рішення, яке на той момент вже набуло своєї руйнівної сили.