Інулін: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 25:
[[Молекулярна маса]] — 5 000-6 000. Білий кристалічний порошок, солодкий на смак, добре розчиняється в гарячій [[вода|воді]].
Ступінь [[Полімеризація|полімеризації]] його становить зазвичай до 100 одиниць, здебільшого не вище 60.<ref>[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/tovary/2008-2009/8.pdf Біфідогенні властивості цикорію] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/tovary/ Міжнародний науково-практичний журнал "Товари і ринки"]</ref>
Інулін легко [[гідроліз]]ується при нагріванні з водою або в присутності органічних ([[Оцтова кислота|оцтової]], винної) і неорганічних кислот. При неповному гідролізі утворюється [[дисахарид]] інулібіоза (1-β-''D''-фруктофуранозил-''D''-фруктоза), при повному - [[фруктоза]]. Гідроліз інуліну відбувається також під дією відповідних ензимів - інулаз, або β-фруктофуранозидаз.
== Знаходження у природі ==
Добувають із [[цикорій|цикорію]] і [[топінамбур]]а (земляної груші). [[Екстрагування]] теплою водою дає змогу вилучити практично всі розчинні та умовно розчинні вуглеводи з
▲Є в багатьох рослинах ([[складноцвіті|складноцвітих]], [[дзвоникові|дзвоникових]], [[лілійні|лілійних]], [[лобелієві|лобелієвих]], [[фіалкові|фіалкових]], деяких [[водорості|водоростях]] тощо), бактеріях [[Streptococcus mutans]] та інших. Як і [[крохмаль]], інулін — резервна речовина деяких рослин.
цикорію. Вміст інуліну у нових вітчизняних сортах кореневого цикорію Уманський 90, Уманський 95, Уманський 96, Уманський 97, Уманський 99 сягає 13–16 %.<ref>Гументик Н. Я. Підвищення продуктивності цикорію та зменшення втрат коренеплодів при збиранні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.09 "Рослинництво" / М. Я. Гументик. — Київ, 2004. — 20, [1] с</ref>
=== Інулін в рослинах ===
{| align="center" class="standard sortable"
Рядок 48 ⟶ 51:
== Значення ==
Легко засвоюється організмом людини. Застосовують як замінник крохмалю і цукру при [[Цукровий діабет|цукровому діабеті]], в промисловості — для одержання [[фруктоза|фруктози]]. Похідні інуліну (естери, сульфати, продукти окиснення) застосовуються для лікування [[туберкульоз]]у, [[Гіпертонія|гіпертонії]], [[ліпемія|ліпемії]].
багато публікацій, які підтверджують [[Пробіотик|пробіотичну]] активність інуліну та олігофруктоз стосовно майже всіх видів пробіотичної мікрофлори за винятком [[Eubacteria]].<ref>Hartemink R. Effects of fructooligosaccharides on the human intestinal flora / R. Hartemink, M. J. R. Nout, F.M. Rombouts // Proceedings of Fourth Seminar on Inulin. –– Wageningen, The Netherlands. – 1994. — P. 79––89; Hartemink R. Growth of enterobacteria on fructooligosaccharides / R. Hartemink, K. M. J. van Laere, F. M. Rombouts // Journal of Applied Microbiology. — 1997. — Vol. 83. — P. 367—374</ref>
Очищений інулін в країнах [[СНД]] практично не виробляється, що пов'язано з його нестабільністю при виробництві та великими витратами при очищенні та хімічному виробництві.<ref>Безусов А.Т., Пилипенко І.В., Средницька З.Ю [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Np/2009_36_2/10.pdf Вивчення ферментативних систем топінамбуру для отримання інуліноподібних речовин In Vitro] // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Np/ Наукові праці. Науковий журнал]. — [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/natural/Np/2009_36_2/index.htm 2009, Вип. 36, Т. 2]</ref>
| |||