Гайдебуров Павло Олександрович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 54:
Народився в місті Миколаєві у сім'ї [[священик]]а (за родинними переказами, один з предків — Гайдабура — у [[Запорозька Січ|Запорозькій Січі]] був [[курінний отаман|курінним отаманом]]). До 11-літнього віку здобував освіту вдома. Навчався у [[Херсонська багатопрофільна гімназія № 20|Херсонській гімназії]] (1852–1857) та [[Петербурзький університет|Петербурзькому університеті]] (спочатку на фізико-математичному, а з 1860 року на юридичному факультетах), де став одним із лідерів молоді й звідки 1861 його виключено за участь у студентських заворушеннях (восени того ж року після утримання в [[Петропавловська фортеця|Петропавловській фортеці]] підпав під [[поліція|поліційний]] нагляд). За записами, зробленими слухачами [[Костомаров Микола Іванович|Миколи Костомарова]], склав «Лекции по русской истории проф. Н. И. Костомарова. ч. 1. Источники русской истории» (СПб., 1861).
 
Активно виступав у пресі ([[часопис]]и «Очерки», «[[Санкт-Петербургские ведомости]]», «[[Сын отечества]]», «Искра», «[[Русское слово]]», «Библиотека для чтения», «Иллюстрация» тощо). Свій переклад [[російська мова|російською мовою]] [[Гайдамаки (поема)|поеми «Гайдамаки»]] [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], супроводжений власним віршем[[вірш]]ем «Песни» та примітками, помістив у місячникові «[[Современник (журнал, XIX століття)|Современник]]» (1861, № 5). З цим журналом співпрацював також як [[прозаїк]], автор оглядів «Провинциальное обозрение».
 
Пише [[оповідання]], [[повість|повісті]] на теми задушливої атмосфери провінційного життя: «Наглядач» (1862), «Жебрачка» (1863), [[нарис]] «Дві миті» (1863). [[Роман (жанр)|Роман]] П. О. Гайдебурова «На півдорозі» (1868) був заборонений [[цензура|цензурою]]. Є автором також забороненої свого часу цензурою [[Комедія|комедії]] «Фантазерка».
 
У 1861–1862 роках П. О. Гайдебуров — співробітник українського громадсько-політичного і літературного журналу «[[Основа (журнал)|Основа]]», що виходив у цей час у Петербурзі. Вів тут відділи «Современная южнорусская летопись» і «Новости по украинофильству». У журналі друкувалися твори Тараса Шевченка, [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]], [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймона Куліша]], Миколи Костомарова та інших [[українські письменники|українських письменників]].
 
1863 відкрив [[Книгарня|книгарню]] та [[читальня|читальню]], де здійснював демократичну [[пропаганда|пропаганду]], зазнав обшуку, запідозрений у поширенні нелегальної [[прокламація|прокламації]] «Свобода». 1866 видав «Рассказы о великих людях средних и новых времен» (низка біографій, у тому числі [[Ян Гус|Яна Гуса]], [[Джордано Бруно]], [[Джордж Вашингтон|Джорджа Вашингтона]], [[Авраам Лінкольн|Авраама Лінкольна]]). 1867 — фактичний редактор газети «Гласный суд», завідуючий відділом [[белетристика|белетристики]] журналу «Дело».
Рядок 66:
Від 1869 — один із авторів і видавців, а від 1875 — одноосібний власник тижневика «Неделя», який від 1878 виходив з додатками. Газета закликала [[інтелігенція|інтелігенцію]] до просвітницької діяльності серед народу, проповідувала теорію «малих справ», «опрощення», закликала до «тихої культурної роботи» в [[земства]]х, школах, лікарнях. Залучив до співпраці, зокрема, [[Мордовець Данило Лукич|Данила Мордовця]], [[Кавелін Костянтин Дмитрович|Костянтина Кавеліна]], [[Михайловський Микола Костянтинович|Миколу Михайловського]], [[Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович|Михайла Салтикова-Щедріна]], [[Єфименко Олександра Яківна|Олександрою Єфименко]]. 1872 спільно з письменницею [[Конраді Євгенія Іванівна|Євгенією Конраді]] опублікував збірку «Русские общественные вопросы»; написав для нього статті «Реформы и русское общество» і «Личное объяснение, не лишенное общего интереса» (у співавторстві), умістив твори [[Берві-Флеровський Василь Васильович|Василя Берві-Флеровського]], [[Корф Микола Олександрович|Миколи Корфа]], [[Португалов Веніамін Йосипович|Веніаміна Португалова]], [[Шелгунов Микола Васильович|Миколи Шелгунова]] та інших.
 
Брав діяльну участь в якості члена комітету, скарбника і секретаря у роботі Товариства для сприяння нужденним літераторам і вченим (Літературного фонду).
 
Помер у місті Санкт-Петербурзі.
Рядок 72:
== Родина ==
 
* Батько Павла Гайдебурова, Олександр Гайдебуров, крім всього, відомий ще й тим, що хрестив відомого флотоводця [[Макаров Степан Осипович|Степана Макарова]].<ref>[http://militera.lib.ru/bio/jzl_makarov/01.html Семанов С.&nbsp;Н.&nbsp;Макаров.&nbsp;— М.: «Молодая гвардия», 1972.]</ref>
* Рідний брат Павла Гайдебурова [[Гайдебуров Пров Олександрович|Пров Гайдебуров]], відомий педагог-просвітник, [[меценат]], [[краєзнавець]], який пропрацював в [[Олександрівська чоловіча гімназія (Миколаїв)|Першій Миколаївській чоловічій гімназії]] викладачем географії майже тридцять років, з 7 листопада 1870&nbsp;р. по 17 квітня 1900&nbsp;р.<ref>[http://lib.chdu.edu.ua/pdf/chernomlitopis/6/5.pdf до 150-річчя Миколаївської чоловічої гімназії]</ref> Співпрацював у журналі «Природа і Полювання».&nbsp; У 1881 році написав «Історичний нарис [[Миколаївська Маріїнська гімназія|Миколаївської Маріїнської гімназії]]» (з дня відкриття до I1 січня 1881 року).&nbsp;&nbsp;
* Другий брат [[Гайдебуров В'ячеслав Олександрович|В'ячеслав Гайдебуров]]&nbsp;— [[журналіст]], [[поет]], публіцист, протягом чотирнадцяти років був найближчим помічником Павла Гайдебурова по редагуванню газети і «Книжок», що додавалися до неї, а після смерті брата прийняв на себе редакторство.
* Третій брат Гайдебуров Євлогій Олександрович&nbsp;— [[полковник]] окремого корпусу прикордонної стражі, віддав 30 років
Рядок 106:
== Посилання ==
 
* [http://enc-dic.com/brokgause/Gadeburov-pavel-aleksandrovich-88428.html Гайдебуров Павел Александрович // [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона|Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона]]. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907 {{ref-ru}}]
* [http://slovari.yandex.ru/~книги/Революционеры/Гайдебуров%20Павел%20Александрович/ Гайдебуров Павел Александрович // Словарь. Революционеры.&nbsp;— 1927–1934 {{ref-ru}}]
* [http://www.slovopedia.com/2/195/217142.html Гайдебуров Павел Александрович (1841-1893/94) // Большой Энциклопедический словарь {{ref-ru}}]
* [http://historical-dictionary.info/Исторический_словарь/9634/Гайдебуров_Павел_Александрович Гайдебуров Павел Александрович // Исторический словарь {{ref-ru}}]
* [http://enc-dic.com/biography/Gajdeburov-Pavel-Aleksandrovich-3364.html Гайдебуров Павел Александрович // Биографический словарь {{ref-ru}}]
 
[[Категорія:Уродженці Миколаєва]]