Гайдебуров Павло Олександрович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Особа
| ім'я = Павло Олександрович Гайдебуров
| оригінал імені = Павел Александрович Гайдебуро
| жінка = <!-- будь-яке значення, якщо жінка -->
| місце_проживання = [[Миколаїв]], [[Херсон]], [[Санкт-Петербург]]
Рядок 7:
| псевдонім =
| прізвисько =
| зображення = ГайдебуровПавелАлександрович.jpg
| розмір_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні =
| дата_народження =
| місце_народження = [[Миколаїв]]
| дата_смерті =
| місце_смерті = [[Санкт-Петербург]]
| причина_смерті =
| поховання =
| громадянство =
| підданство = {{RUSold}}
| національність = [[українці|українець]]
| Alma_mater = [[Петербурзький університет]]
| відомий_(відома) = [[революціонер]]-[[демократ]], [[лібералізм|ліберальний]] [[народник]],
| рід_діяльності = [[громадський діяч]], [[публіцист]], [[літератор]], [[редактор]]-[[видавець]]
| титул =
| посада = [[редактор]]-[[видавець]] газети «[[Неделя (газета, XIX століття)|Неделя]]»
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| батько = Олександр Гайдебуров
| матір =
| рід = Гайдабура ([[курінний отаман]])
| родичі =
| дружина =
| чоловік =
| підпис =
| нагороди =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб =
| підпис_герба =
}}
{{Othernames|Гайдебуров}}
'''Павло Олександрович Гайдебуров''' ({{lang-ru|Павел Александрович Гайдебуров}}; {{н}} {{ДН|||1841}}, [[Миколаїв]] — {{†}} {{ДС|12|01|1894|31|12|1893}}, [[Санкт-Петербург]]) — [[російська імперія|російський]] [[громадський діяч]], [[публіцист]], [[революціонер]]-[[демократ]], [[лібералізм|ліберальний]] [[народник]], [[літератор]], [[редактор]]-[[видавець]] газети «[[Неделя (газета, XIX століття)|Неделя]]».
Народився в місті Миколаєві у сім'ї [[священик]]а (за родинними переказами, один з предків — Гайдабура — у [[Запорозька Січ|Запорозькій Січі]] був [[курінний отаман|курінним отаманом]]). До 11-літнього віку здобував освіту вдома. Навчався у [[Херсонська багатопрофільна гімназія № 20|Херсонській гімназії]] (1852–1857) та [[Петербурзький університет|Петербурзькому університеті]] (спочатку на фізико-математичному, а з 1860 року на юридичному факультетах), де став одним із лідерів молоді й звідки 1861 його виключено за участь у студентських заворушеннях (восени того ж року після утримання в [[Петропавловська фортеця|Петропавловській фортеці]] підпав під [[поліція|поліційний]] нагляд). За записами, зробленими слухачами [[Костомаров Микола Іванович|Миколи Костомарова]], склав «Лекции по русской истории проф. Н. И. Костомарова. ч. 1. Источники русской истории» (СПб., 1861).
Активно виступав у пресі ([[часопис]]и «Очерки», «[[Санкт-Петербургские ведомости]]», «[[Сын отечества]]», «Искра», «[[Русское слово]]», «Библиотека для чтения», «Иллюстрация» тощо). Свій переклад [[російська мова|російською мовою]] [[Гайдамаки (поема)|поеми «Гайдамаки»]] [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], супроводжений власним віршем «Песни» та примітками, помістив у місячникові «[[Современник (журнал, XIX століття)|Современник]]» (1861, № 5). З цим журналом співпрацював також як [[прозаїк]], автор оглядів «Провинциальное обозрение
Пише [[оповідання]], [[повість|повісті]] на теми задушливої атмосфери провінційного життя: «Наглядач» (1862), «Жебрачка» (1863), [[нарис]] «Дві миті» (1863). [[Роман (жанр)|Роман]] П. О. Гайдебурова «На півдорозі» (1868) був заборонений [[цензура|цензурою]]. Є автором також забороненої свого часу цензурою [[Комедія|комедії]] «Фантазерка».
1863 відкрив [[Книгарня|книгарню]] та [[читальня|читальню]], де здійснював демократичну [[пропаганда|пропаганду]], зазнав обшуку, запідозрений у поширенні нелегальної прокламації «Свобода». 1866 видав «Рассказы о великих людях средних и новых времен» (низка біографій, у тому числі [[Ян Гус|Яна Гуса]], [[Джордано Бруно]], [[Джордж Вашингтон|Джорджа Вашингтона]], [[Авраам Лінкольн|Авраама Лінкольна]]). 1867 — фактичний редактор газети «Гласный суд», завідуючий відділом [[белетристика|белетристики]] журналу «Дело».▼
У 1861–1862 роках П. О. Гайдебуров — співробітник українського громадсько-політичного і літературного журналу «Основа», що виходив у цей час у Петербурзі. Вів тут відділи «Современная южнорусская летопись» і «Новости по украинофильству». У журналі друкувалися твори Тараса Шевченка, [[Марко Вовчок|Марка Вовчка]], [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймона Куліша]], Миколи Костомарова та інших [[українські письменники|українських письменників]].
Від 1869 — один із авторів і видавців, а від 1875 — одноосібний власник тижневика «Неделя», який від 1878 виходив з додатками. Залучив до співпраці, зокрема, [[Мордовець Данило Лукич|Данила Мордовця]] , [[Кавелін Костянтин Дмитрович|Костянтина Кавеліна]] , [[Михайловський Микола Костянтинович|Миколу Михайловського]], [[Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович|Михайла Салтикова-Щедріна]], [[Єфименко Олександра Яківна|Олександрою Єфименко]]. 1872 спільно з письменницею [[Конраді Євгенія Іванівна|Євгенією Конраді]] опублікував збірку «Русские общественные вопросы»; написав для нього статті «Реформы и русское общество» і «Личное объяснение, не лишенное общего интереса» (у співавторстві), умістив твори [[Берві-Флеровський Василь Васильович|Василя Берві-Флеровського]] , [[Корф Микола Олександрович|Миколи Корфа]], [[Португалов Веніамін Йосипович|Веніаміна Португалова]], [[Шелгунов Микола Васильович|Миколи Шелгунова]] та інших.▼
▲1863 відкрив [[Книгарня|книгарню]] та [[читальня|читальню]], де здійснював демократичну [[пропаганда|пропаганду]], зазнав обшуку, запідозрений у поширенні нелегальної [[прокламація|прокламації]] «Свобода». 1866 видав «Рассказы о великих людях средних и новых времен» (низка біографій, у тому числі [[Ян Гус|Яна Гуса]], [[Джордано Бруно]], [[Джордж Вашингтон|Джорджа Вашингтона]], [[Авраам Лінкольн|Авраама Лінкольна]]). 1867 — фактичний редактор газети «Гласный суд», завідуючий відділом [[белетристика|белетристики]] журналу «Дело».
У 1868 році Павло Гайдебуров притягувався до слідства за проголошення промови на похоронах пубіциста і революціонера-демократа [[Писарєв Дмитро Іванович|Д. І. Писарєва]].
▲Від 1869 — один із авторів і видавців, а від 1875 — одноосібний власник тижневика «Неделя», який від 1878 виходив з додатками. Газета закликала [[інтелігенція|інтелігенцію]] до просвітницької діяльності серед народу, проповідувала теорію «малих справ», «опрощення», закликала до «тихої культурної роботи» в [[земства]]х, школах, лікарнях. Залучив до співпраці, зокрема, [[Мордовець Данило Лукич|Данила Мордовця]]
Брав діяльну участь у роботі Товариства для сприяння нужденним літераторам і вченим (Літературного фонду).
Рядок 66 ⟶ 72:
== Родина ==
* Батько Павла Гайдебурова, крім всього, відомий ще й тим, що хрестив відомого флотоводця [[Макаров Степан Осипович|Степана Макарова]].<ref>[http://militera.lib.ru/bio/jzl_makarov/01.html Семанов С. Н. Макаров. — М.: «Молодая гвардия», 1972.]</ref>
* Рідний брат Павла Гайдебурова [[Гайдебуров Пров Олександрович|Пров Гайдебуров]], відомий педагог-просвітник, [[меценат]], [[краєзнавець]], який пропрацював в [[Олександрівська чоловіча гімназія (Миколаїв)|Першій Миколаївській чоловічій гімназії]] викладачем географії майже тридцять років, з 7 листопада 1870 р. по 17 квітня 1900 р.<ref>[http://lib.chdu.edu.ua/pdf/chernomlitopis/6/5.pdf до 150-річчя Миколаївської чоловічої гімназії]</ref> Співпрацював у журналі «Природа і Полювання». У 1881 році написав «Історичний нарис [[Миколаївська Маріїнська гімназія|Миколаївської Маріїнської гімназії]]» (з дня відкриття до I січня 1881 року).
* Другий брат [[Гайдебуров В'ячеслав Олександрович|В'ячеслав Гайдебуров]] — [[журналіст]], [[поет]], публіцист, протягом чотирнадцяти років був найближчим помічником Павла Гайдебурова по редагуванню газети і «Книжок», що додавалися до неї, а після смерті брата прийняв на себе редакторство.▼
▲Рідний брат Павла Гайдебурова [[Гайдебуров Пров Олександрович|Пров Гайдебуров]], відомий педагог-просвітник, [[меценат]], [[краєзнавець]], який пропрацював в [[Олександрівська чоловіча гімназія (Миколаїв)|Першій Миколаївській чоловічій гімназії]] викладачем географії майже тридцять років, з 7 листопада 1870 р. по 17 квітня 1900 р.<ref>[http://lib.chdu.edu.ua/pdf/chernomlitopis/6/5.pdf до 150-річчя Миколаївської чоловічої гімназії]</ref> Співпрацював у журналі «Природа і Полювання». У 1881 році написав «Історичний нарис Миколаївської Маріїнської гімназії» (з дня відкриття до I січня 1881 року).
* Третій брат Гайдебуров Євлогій Олександрович — [[полковник]] окремого корпусу прикордонної стражі, віддав 30 років▼
▲Другий брат [[Гайдебуров В'ячеслав Олександрович|В'ячеслав Гайдебуров]] — [[журналіст]], [[поет]], публіцист, протягом чотирнадцяти років був найближчим помічником Павла Гайдебурова по редагуванню газети і «Книжок», що додавалися до неї, а після смерті брата прийняв на себе редакторство.
▲Третій брат Гайдебуров Євлогій Олександрович — [[полковник]] окремого корпусу прикордонної стражі, віддав 30 років
захисту південних кордонів Російської імперії.
* Старший син Павла Гайдебурова [[Гайдебуров Василь Павлович|Василь Павлович Гайдебуров]] (нар. 1866) — автор віршів у декадентському стилі, продовжував видання «Недели».
▲Молодший син [[Гайдебуров Павло Павлович|Павло Павлович Гайдебуров]] (1877–1960) — [[народний артист РРФСР]], [[театр]]альний [[режисер]] і [[педагог]].
== Примітки ==
Рядок 99 ⟶ 100:
* [http://history.org.ua/?termin=Gajdeburov_P [[Усенко Павло Георгійович|П. Г. Усенко]]. Гайдебуров Павло Олександрович. / [[Енциклопедія історії України]]: Т. 2: Г-Д / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]] (голова) та ін. [[НАН України]]. [[Інститут історії України]]. — К.: В-во «[[Наукова думка]]», 2007. — 528 с.: іл.]
* Ковальова О. Ф., Чистов В. П. Нариси історії культури Південного Прибужжя. (Від витоків до початку XX століття) Кн.2. Література і театр [Текст] / Ковальова О. Ф., Чистов В. П. — Миколаїв: Тетра, 2000. — С.75-76.
* [http://lib.chdu.edu.ua/pdf/chernomlitopis/6/5.pdf до 150-річчя Миколаївської чоловічої гімназії]
* [http://www.megabook.ru/Article.asp?AID=622834 Гайдебуров Павел Александрович // Мегаенциклопедія Кирилла і Мефодія {{ref-ru}}]
== Посилання ==
* [http://slovari.yandex.ru/~книги/Революционеры/Гайдебуров%20Павел%20Александрович/ Гайдебуров Павел Александрович // Словарь. Революционеры. — 1927–1934 {{ref-ru}}]
[[Категорія:Уродженці Миколаєва]]
| |||