Ілля (гравер): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Виправлення параметрів шаблону Портал; косметичні зміни |
|||
Рядок 32:
Роки життя, перше ім'я достеменно не відомі. Чернець Онуфріївського монастиря в місті [[Львів]]. Або у Львові, або поряд отримав первісне художнє навчання і опанував техніку [[Ксилографія|ксилографії]]. Мав монастирську (?) освіту і добре знав Біблію.
Був запрошений Петром Могилою до Києва, де в 1630-1650 роки працював як гравер для монастирів, друкарень
«Біблія Ілії» — не була закінчена ( за висновками сучасних дослідників), ніколи не була надрукована і відома лишеу п'яти примірниках чи то кінця 17, чи то початку 18 століть. Дошки - матриці до світлин Біблії роботи Ілії були спалені ще [[1718]] року.
Рядок 41:
[[Гравюра]] в мистецтві українських земель 17 століття — це мистецтво релігійне і за світосприйняттям, і за тематикою. Персонажі гравюр постають як творіння всемогутнього Бога, гріховні, але здатні каятися і хвалити отця небесного за створення світу, величного і вже незмінного. В добу бароко прийшло усвідомлення, що Бог створив Світ і більше перестав в творіння втручатися. Але перебування на краю європейської ойкумени не перешкодило митцям українських земель бачити і вивчати здобутки релігійної графіки Німеччини, Голландії, Речі Посполитої. Іноді це були навіть гравюри-шедеври [[Альбрехт Дюрер|Альбрехта Дюрера]] чи [[Рембрандт]]а. Свідомість українських митців важко поверталась у бік новітніх впливів, обережно використовуючи композиційні знахідки західноєвропейських граверів, обов'язково корегуючи їх з [[Візантія|візантійським]] надбанням. Про це доводить досвід творчості Ілії дереворитника, що спромігся створити Біблію в картинках для неписьменних. Це був місцевий, український аналог « [[Біблія Піскатора|Біблії Піскатора]] », розкішного видання з гравюрами на міді ([[Мідьорит]]) декількох голландських художників-маньєристів.
Ілія не мав можливостей працювати ні з мідними стулками, ні з коштовними сумішами для гравюр чи офортів. Мав лише можливість використовувати деревину та ножі-різаки. Це обумовило грубуватість відбитків і сміливі спрощення в дереворитах Ілії. Однак велич неба і Бога, спостереження за змінами небесних сфер, їх нечувану ангельську музику це не перешкодило йому відтворювати в дереворитах. Могутнє, непізнане небо (як втілення величі і непізнанності християнського Бога) практично стало другим головним персонажем його дереворитів. Воно різне в дереворитах Ілії : благе до Мойсея, що спілкується із самим Богом чи в сцені ловів перепелів і безжально караюче
Свідоцтвом знайомства ченця Ілії з Біблією Піскатора була і композиція «Повернення із Ханаана». В Західній Європі композицію розробляли [[Ніколя Пуссен]], маньєристи, реалісти. Свій варіант створив і Ілія, вимушено спрощуючі зображення тих, хто повертався з родючих зелель Ханаана з велетеською гілкою винограду. В матриці Ілії персонажі теж йшли у той же бік, що і в Біблії Піскатора. При створенні відбитку вони повернулись в інший бік, що додало композиції Ілії своєрідності і незвичності. Щось занадто сміливе в дереворитах православного Ілії відчули і православні очільники-цензори. Можливо сміливість митця розцінили як єретичність, бо Біблія Ілії ніколи не була надрукована в Україні. А її дошки-матриці спалили в 1718 році. (Ілія встиг стврити''' сто п'ятдесят''' ( 150 ) дошок-матриць, лише '''сто тридцять два відбитки - збережені''' ). Біблія Ілії відома лише в п'яти зразках, а майже всі дереворити Ілії вивезені в [[Москва|Москву]] і [[Санкт-Петербург]] ( [[Національна бібліотека Росії]], [[Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна]]).
Рядок 53:
== Див. також ==
{{Портал|Мистецтво}}
* [[Графіка]]
* [[Дереворит]]
| |||