Пам'ятка архітектури: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок) м →Невиявлені, але гідні статусу пам'ятки: суміш розкладок, replaced: XVIIІ ст → XVIII ст |
м Виправлення параметрів шаблону Портал; косметичні зміни |
||
Рядок 7:
Війни, зміни державних кордонів, релігійний [[фанатизм]] не сприяли збереженню пам'яток історії і культури. Руйнівні і антигуманні тенденції в 20 столітті набули міці природних лих. Необхідність захисту історико-культурного надбання відбилася в міждержавних і міжнародних угодах - так, у [[1972]] році Генеральна конференція [[ЮНЕСКО]] оприлюднила прийняту «Конвенцію про охорону всесвітнього культурного і природного надбання». Реєстри пам'яток архітектури існують в різних країнах, в тому числі в Україні.
== Архітектурні пам'ятки у законодавстві України ==
[[Файл:Buchach (88).jpg|міні|праворуч|200пкс|Ратуша в місті Бучач, пам'ятка архітектури 18 ст.]]
Рядок 39:
Але порівняння планів храму '''Дере-Агзи''' і Спаса Преображення '''11 століття''' у місті [[Чернігів]] довело їх надзвичайну схожість, як і декор з гранчатих напівколон в два яруси, який мають -
* Неа Моні на острові [[
* вівтарна частина собору Сан Марко, [[Венеція]]
* собор Спаса Преображення 11 століття, [[Чернігів]].
Рядок 60:
</gallery>
[[Файл:Berlin - Pergamonmuseum - Altar 02.jpg|міні|праворуч|200пкс|Пергамський вівтар, повномасштабне відтворення пам'ятки, [[
Біля звільнених від землі залишків античного міста [[Херсонес]] у [[Крим]]у мешканці міста побудували [[завод]]ик по перепаленню мармурових і вапнякових брил на [[вапно]]. Це було дешевше, ніж везти вапно для будівництва з інших місць. Вапняковим печам заводу ми зараз «завдячуєм» монотонному вигладу споруд Херсонесу, що збіднів у порівнянні з античними залишками міст в Африці, Сирії, Греції. Розкопки в Херсонесі роками були джерелом пограбувань і вивозу античних надгробків, капітелей середньовічних храмів, кошьовних археологічних знахідок. Серед вивезеного в Імператорський музей -
* [[античне скло (Ермітаж)]]
Рядок 79:
* окремі споруди (храм, амфітеатр, цирк, собор, каплиця, палац, селянське житло, фортеця, замок)
* археологічні залишки міст ([[Пальміра]], [[Персеполь]], [[Мачу-Пікчу]], [[Теотіуакан]], античні міста Північного Причорномор'я, римські міста Північної Африки тощо)
* храмовий комплекс і монастир ([[Олімпія]], [[Баміан]], [[
* Ренесансні замки Франції в долині річки Луари
* зразки промислової архітектури (металургійні печі, виноробні, мануфактури, друкарні, порти, корабельні)
* сільськогосподарські комплекси
* садиби чи вілли ( [[
* палацово-паркові ансамблі ([[Вілянівський палац
* центри історичних міст ([[Пекін]], [[Хіва]], [[Самарканд]], [[Венеція]], [[Сієна]], [[Флоренція]])
* площі або окремі вулиці (площа Конкорд, Париж, площа Див у місті [[Піза]], Палацова площа, [[Петербург]])
Рядок 99:
Файл:Aljafería2.JPG|Арабський замок Альхаферія, м. Сарагоса, Іспанія
Файл:Мавзолей Гур-Эмир. Самарканд.jpg|Мавзолей Гур-Емір, Самарканд, 19 ст.
Файл:Daibatsu-2.jpg|Будда в Камакура,
Файл:Kuskovo-2006-4.JPG|Садиба Кусково, Грот, 18 ст.
Файл:Kuskovo aerial view-1.jpg|Садиба Кусково, палац і павільйони в парку.
Рядок 114:
В ході трагічних подій центри і провінції неодноразово мінялися. Столиця Кіото поступилася статусом місту Токіо, а Москва — Петербургу. Найгіршою була доля пам'яток однієї цивілізації, що опинилися на захоплених теріторіях іншої, цінностні чи релігійні настанови яких не збігалися і спонукали до знищення матеріальних слідів переможеної сторони (христианізація [[араб]]ської Іспанії, арабізація [[Персія|Персії]], арабізація столиці Візантії Константинополя і перетворення християнських храмів на мечеті, знищення пам'яток історії і культури іспанцями в Центральній Америці, висадження в повітря буддийських пам'ятк Баміана в [[Афганістан]]і, руйнації мечетей росіянами в [[Крим]]у після приєднання півострова до [[Російська імперія|Російської імперії]]).
Греки з Македонії засновують Александрію, що матиме більше значення, ніж їх столична Пела, фінікійський [[Карфаген]] зруйнують вщент, аби перетворити згодом на римське місто, столичні у арабів [[Кордова]] і [[
=== Вілла Джуліа в Монте, арх. Віньола (1550–1555) ===
Рядок 121:
Уславлений [[Віньола]] разом з архітектором [[Бартоломео Амманаті]] будують віллу для папи римського Юлія ІІІ (Джуліо по італійськи, звідси і назва). Невеличка за розмірами, вілла вже справжній садово-парковий ансамбль нового типу. Побудова на єдиній вісі, строга симетрія всіх частин, підкорення терас будівлям, має підкорення симетрії і [[партер (сад)]]. Знайшли своє місце в ансамблі — напівкруглі сходинки, [[німфей]], [[грот]], [[фонтан]], притаманні майбутнім садам бароко. Від попередньої доби [[відродження]] цей сад узяв невеликі розміри і відокремленість від навколишнього середовища (сад приховують кам'яні стіни-огорожа). Ансамбль перекидав місток традиції від проекту [[Донато Браманте]] у дворі Бельведер (знищений) до комплексів 17 — 18 століть і далі, до 19-го.
Віньола також дав зразок перебудови [[фортеця|фортеці]] бастіонного типу на ренесансний [[
== Смоленська Одігітрія і Василь Блажений ==
Рядок 133:
[[Файл:Vyshenki Palace.jpg|міні|праворуч|180пкс|[[Садиба Вишеньки]], загальний вигляд, 2009 рік]]
Занадто складний та чудернацький поземний [[план]] [[палац]]у в Вишеньках робить його винятком і [[шедевр]]ом. Встановити [[автор]]а видатного творіння не вдалося, але й без того зрозуміло, що це високопрофесійний витвір [[креслення архітектора|креслень архітектора]] та архітектурної графіки взагалі. Багатьом дослідникам цей план нагадує літеру «Є» і спонукає думати, що це натяк на ім'я «Єкатерина». Палац виконаний в стилі [[Неоготика|псевдоготики]], різновиду романтичної лінії [[
[[Садиба Вишеньки]] збереглась до сьогоднішнього дня, нині (на [[2011]] рік) це — місцевий [[санаторій]].
Рядок 158:
* [[Список пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави]]
* [[Світова спадщина ЮНЕСКО]]
* [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні
* [[Архітектура України]]
* [[Креслення архітектора]]
Рядок 165:
== Посилання ==
{{Портал|Мистецтво}}
* [http://www.archiportal.crimea.ua/architektura-krima/architektura-krima.html Пам'ятки архітектури Крима (рос.)]
* [http://whc.unesco.org/ Офіційний сайт Світової спадщини ЮНЕСКО]{{ref-en}}
|