Музей просто неба: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Addbot (обговорення | внесок)
м Вилучення 19 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q756102
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Виправлення параметрів шаблону Портал; косметичні зміни
Рядок 3:
Існують такі різновиди, як скансен, музеї забудов, музеї сільських господарств, музеї живої історії і фольклорні музеї. Найновіша концепція — це екомузей, яка зародилася вперше у Франції.
 
Більшість музеїв під відкритим небом спеціалізуються на колекціюванні і реконструкції старовинних помешкань на великих відкритих територіях, зазвичай історично пов'язаних з експозицією. Експонати часто [[Перенесення споруд | розбираються, переносяться і збираються]] по детальних кресленнях.
 
== Історія ==
Рядок 10:
У 1867 році у Норвегії був організований перший музей просто неба: декілька селянських будівель та церква були перенесені на спеціальну територію поблизу [[Осло]].
 
1891 році у [[Стокгольм | Стокгольмі]] вченим-етнографом Артуром Ґаземіусом заснований музей просто неба, до якого були звезені етнографічні пам'ятки з усіх куточків країни. За місцем розташування він отримав назву «[[Скансен]]», що згодом стала загальною для музеїв цього типу. У 1901 році музей такого типу Зоргенфри з'явився у Данії, у 1902 році — в Норвегії.
 
Спочатку в музеї переносили тільки типові сільські споруди, оскільки вважали, що характер сільського життя найцікавіший для етнографічного вивчення. Але швидко змінювалася і міська забудова. У 1909 році в Данії створили музей «Старе місто», куди перенесли 50 експонатів — дво- і триповерхові будинки, виробничі майстерні, торговельні споруди та ін.
Рядок 19:
Попередниками музеїв просто неба в Україні були виставки, на яких експонувалися окремі будівлі. У липні 1887 року в Тернополі відбулась перша етнографічна виставка на території України. У парку був організований архітектурний розділ, який складали чотири селянські хати — подільська, надбужанська, гуцульська і наддністрянська.
 
У 1894 році у [[Стрийський парк |Стрийському парку]] Львова відбулась [[Загальна вистава Краєва у Львові | крайова виставка]], на якій було відтворено шість типових садиб з різних районів Галичини, Гуцульську церкву, шість придорожніх хрестів і вітряк.
 
У 1902 році в Харкові було збудовано хату з Лівобережної України до XII археологічного з'їзду. В 1910 році в [[Дніпропетровськ]]у учасники Південноросійської промислової виставки оглядали садибу із села Мишуриний Ріг, збудовану за проектом академіка [[Яворницький Дмитро Іванович | Дмитра Яворницького]].
 
У 1964 році засновано перший скансен на території України в Переяслав-Хмельницькому на Київщині. Далі було засновано музеї просто неба в Ужгороді (1965), у Львові (1966), Києві (1969), Чернівцях (1977).
 
== Музеї просто неба в Україні ==
=== Скансени ===
Сьогодні в Україні налічується чотирнадцять великих скансенів:
* [[Національний музей народної архітектури та побуту України]] (''село Пирогів, Київська обл.'')
Рядок 36:
* [[Музей історії сільського господарства Волині]] (''село Рокині поблизу Луцька'')
* [[Музей народної архітектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне]] (''Донецька обл.'')
* [[Скансен «Козацький хутір» | Етнографічно-туристський комплекс «Козацький хутір»]] (''село Стецівка, Черкаська обл.)
* [[Музей архітектури і побуту «Старе село»]] (''село Колочава, Закарпатська обл.'')
* [[Етнографічний музей «Українська Слобода»]] (''село Писарівка, Харківська обл.'')
* Музей народної архітектури і побуту [[Державний історико-культурний заповідник «Посулля» | Державного історико-культурного заповідника «Посулля»]] (''село Пустовійтівка, Сумська обл.'')
* [[Сарненський історико-етнографічний музей]] (''філія [[Рівненський обласний краєзнавчий музей|Рівненського краєзнавчого музею]], Рівненська обл.'')
* Музей гуцульської культури просто неба [[Гуцульщина (національний природний парк) | НПП «Гуцульщина»]] (''Косів, Івано-Франківська обл.'')<ref name="Kandichasky">Дмитро Каднічанський. Скансени України. // Краєзнавство. Географія. Туризм № 16 (645), квітень 2010</ref>
 
Серед них один національний — у Києві, два регіональних — Львівський та Переяслав-Хмельницький музеї, решта одинадцять — обласні. В Україні також діє багато локальних музеїв: це невеликі заклади з однієї або кількох садиб чи інших будівель.
 
=== Історико-культурні комплекси ===
В Україні створено декілька таких комплексів, зокрема:
* [[Мамаєва Слобода|Культурно-освітній комплекс «Мамаєва Слобода»]] (''Київ, 2003'')
* Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ» на території [[Національний заповідник «Хортиця»|Національного заповідника «Хортиця»]] (''Запоріжжя'')
* Музей просто неба [[Табір ВО УПА «Волинь-Південь» | «Табір УПА «Волинь-Південь»]] (''с. Антонівці Шумського району Тернопільської обл.'')
* Приватний історико-етнографічний музей «[[Козацькі землі України (музей)|Козацькі землі України]]» (''с. Вереміївка Чорнобаївського району Черкаської обл., власник Володимир Недяк'').
 
Рядок 61:
* «Open air museums. The history and future of a visionary idea», 2007. Swedish museologist Sten Rentzhog.
* Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Навч. посіб. — К.: Знання, 2008. — 428 с.
* [[Данилюк Архип Григорович | Данилюк А.]] Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку. — Тернопіль: Навч. книга — Богдан. — 2006. — 104 с. 966-692-939-2
* Дмитро Каднічанський. Скансени України. // Краєзнавство. Географія. Туризм № 16 (645), квітень 2010
* Данилюк А. Музеї просто неба і проблеми їх становлення в Україні // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXXX. Праці Секції етнографії та фольклористики. — Львів, 1995. — с. 479-492
 
== Див. також ==
{{Портал|Мистецтво}}
{{портал мистецтво}}
* [[Етнографічний музей]]
* [[Перенесення споруд]]