Франко Тарас Іванович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оцифрування дат в картці особи
Movoznay (обговорення | внесок)
зображення
Рядок 30:
Народився [[9 березня]] [[1889]] року у [[Львів|Львові]]. Навчався в Українській академічній гімназії, після закінчення якої студіював [[філологія|філологію]] на філософському факультеті [[Львівський університет|Львівського університету]]. Ще студентом робив переклади творів грецьких і латинських письменників, писав [[вірш]]і, які опублікував під спільним заголовком «Старе і нове вино». Для поглиблення знань поїхав на рік до [[Віденський університет|Віденського університету]]. Після закінчення Львівського університету учителював у місцевій гімназії. Під час [[перша світова війна|першої світової війни]] мобілізований Т. Франко захворів на [[тиф]]. Одужавши, поїхав у [[відрядження]] в підрозділ зв'язку на російсько-австрійський фронт. З частинами австрійців дійшов до [[Одеса|Одеси]] й потрапив у [[полон]]. У [[1919]]–[[1922]] роках працював [[учитель|учителем]] в Одесі. Згодом повернувся до Львова, де також учителював. Написав велику наукову розвідку про твір Івана Франка «Лис Микита».
 
[[Файл:Родина З. Франко.jpg|ліворуч|thumb|300px|Т. Франко та З. Франко з родиною (Київ, 1960-ті роки)]]
ВУ [[1939]]&nbsp;році переїхав жити до [[Івано-Франківськ|Станиславова]], де перебував до [[1945]] року<ref>''Діда Роман'' «Алеями міського парку».&nbsp;— ''Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010.'' стр. 36</ref>. Спочатку викладав [[російська мова|російську мову]] і [[російська література|літературу]] в гімназії, після вторгнення нацистської Німеччини викладав [[німецька мова|німецьку мову]] в Станіславській торговельній гімназії. Пізніше, із приходом радянської влади, знову викладав російську мову і літературу. Там він проживав разом із своєю сім'єю&nbsp;— дружиною Катериною, доньками [[Франко Зеновія Тарасівна|Зіновією]] та Дарією і сином Роландом в будинку, що знаходиться на початку алеї [[Парк імені Тараса Шевченка (Івано-Франківськ)|парку імені Т. Шевченка]] за адресою [[Вулиця Шевченка (Івано-Франківськ)|вул. Шевченка]], 95.
 
З [[1945]] викладав класичну [[філологія|філологію]] у Львівському університеті; кандидатська праця: «Іван Франко і Борислав» (1953). У [[1947]]–[[1949]] роках був директором [[Літературно-меморіальний музей Івана Франка (Львів)|Літературно-меморіального музею Івана Франка]] у Львові<ref>''Бонь&nbsp;В.&nbsp;Л.'' 60 років Львівському літературно-меморіальному музею Івана Франка // [[Галицька брама]].&nbsp;— №&nbsp;10 (70), 2000.&nbsp;— С. 4.</ref>