Відкрити головне меню

Зміни

категорії
| рід_діяльності = [[філолог]], [[дисидент]], [[публіцист]]
| нагороди =
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня}}
{{!}} {{Орден За заслуги III ступеня (Україна)}}
}}
 
'''Васи́ль Васи́льович Овсіє́нко''' (*[[8 квітня]] [[1949]], село [[Леніне (Радомишльський район)|Леніне (Ставки)]] [[Радомишльський район|Радомишльського району ]] [[Житомирська область|Житомирської області]]) — український громадський діяч, розповсюджувач [[самвидав|самвидаву]]у, член [[Українська Гельсінська Група|Української Гельсінської Групи]], політв'язень, публіцист, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи.
 
Після закінчення в [[1966]] р. школи працював у колгоспі, в [[1967]] р. — літературним працівником районної газети в сел. [[Народичі]] Житомирської обл. У 1967—19721967–1972 рр. навчався на філологічному факультеті [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка]].
 
== Правозахисна діяльність ==
 
Весною [[1968]] р. виготовив декілька фотовідбитків трактату [[Іван Дзюба|Івана Дзюби]] [[Інтернаціоналізм чи русифікація?|“Інтернаціоналізм«Інтернаціоналізм чи русифікація?»]], інтенсивно розповсюджував [[самвидав]] у середовищі студентів. [[1972]] допомагав [[Лісовий Василь Семенович|Василеві Лісовому]] та [[Євген Пронюк|Євгенові Пронюку]] видати VI («київський») випуск журналу [[Український вісник|«Український вісник»]], і «Відкритий лист членам ЦК КПРС і ЦК КП України» Лісового.
 
З серпня [[1972]] р. працював учителем української мови та літератури в с. [[Ташань]] [[Переяслав-Хмельницький район|Переяслав-Хмельницького р-ну]] [[Київська область|Київської обл.]], де написав статтю «Добош і опришки, або Кінець шістдесятників», робив записи літературного характеру, які пізніше були використані слідством для шантажу психіатричною експертизою.
 
Заарештований 5 березня [[1973]] р. за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди (ст. 62 ч. I [[Кримінальний кодекс України|КК]] [[УРСР]]) у формі розповсюдження літератури [[самвидав|самвидаву]]у. 6 грудня [[1973]] р. разом із [[Євген Пронюк|Пронюком]] і [[Лісовий Василь Семенович|Лісовим]] засуджений Київським обласним судом до 4 років позбавлення волі в таборах суворого режиму.
 
У мордовських таборах ЖХ-385/19 (сел. Лісне [[:ru:Теньгушевский район Мордовии|Теньгушевського р-ну]] [[Мордовія|Мордовської АРСР]]) і 17-А (сел. Озерне [[:ru:Зубово-Полянский район Мордовии|Зубово-Полянського р-ну]]) брав участь в акціях протесту. 20 серпня [[1976]] р. під час «профілактики» в Київському [[Комітет Державної Безпеки|КДБ]] відмовився від визнання вини.
 
== Нагороди ==
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V &nbsp;ст. ([[7 квітня]] [[2009]])&nbsp;— ''за визначні заслуги перед Українською державою у відстоюванні прав і свобод людини, активну правозахисну, гуманістичну і громадську діяльність та з нагоди 60-річчя від дня народження''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=229/2009 Указ Президента України № &nbsp;229/2009 від 7 квітня 2009 року «Про нагородження В. Овсієнка орденом князя Ярослава Мудрого»]</ref>
* [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III &nbsp;ст. ([[26 листопада]] [[2005]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1653/2005 Указ Президента України № &nbsp;1653/2005 від 26 листопада 2005 року «Про відзначення державними нагородами України колишніх політичних в'язнів і репресованих»]</ref>
* [[Орден «За мужність»]] I &nbsp;ст. ([[8 листопада]] [[2006]])&nbsp;— ''за громадянську мужність, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і демократії та з нагоди 30-ї річниці створення Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=937/2006 Указ Президента України № &nbsp;937/2006 від 8 листопада 2006 року «Про відзначення державними нагородами України засновників та активістів Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінкських угод»]</ref>
 
* 12 січня [[2000]]&nbsp;— [[Премія імені Василя Стуса]] за публіцистику.
 
== Бібліоґрафія ==
 
==== Книги ====
* Оксана Мешко, козацька матір. До 90-ліття з дня народження. Спогади. Упорядкував В.Овсієнко.&nbsp;— К.: УРП, 1995.
* Світло людей. Спогади-нариси про Василя Стуса, Юрія Литвина, Оксану Мешко. Бібліотека журналу УРП «Республіка». Серія: політичні портрети, №&nbsp;4. К., 1996. <ref>[http://www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/66505/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C-%D0%9E%D0%B2%D1%81%D1%96%D1%94%D0%BD%D0%BA%D0%BE Василь Овсієнко. Твори //
Український Центр]</ref>
* Українська Громадська Група сприяння виконанню Гельсінкських угод: Документи і матеріали. В 4 томах. (Передмова) / Харківська правозахисна група; Упорядники Є.&nbsp;Ю.&nbsp;Захаров та В.&nbsp;В.&nbsp;Овсієнко; Худож.-оформлювач Б.&nbsp;Ф.&nbsp;Бублик.&nbsp;— Харків: Фоліо, 2001.
* Юнаки з огненної печі. (Передмова) // Харківська правозахисна група; Упорядник В.&nbsp;В.&nbsp;Овсієнко; Харків: Фоліо, 2001.
* Три повстання Січків: У двох томах. (Передмова). Спогади, інтерв'ю, листи, документи. / Харківська правозахисна група; Редактор-упорядник В.&nbsp;В.&nbsp;Овсієнко; ─ Харків: Фоліо, 2003.
* [http://tyzhden.ua/Publication/3644 Ігор Кручик. Дисидент. Український тиждень. № &nbsp;36 (149), вересень 2010. -&nbsp;— С. 46-48.]
 
== Примітки ==
* [http://www.dt.ua/3000/3150/35619/ Василь Овсієнко «Початок великого терору»]
 
[[Категорія:Уродженці Радомишльського району]]
 
[[Категорія:Українська Гельсінська Група]]
[[Категорія:Дисиденти та правозахисники]]