Гоніння християн: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 5:
Найбільш відомим прикладом гоніння християн є переслідування християн у [[Римська імперія|Римській імперії]]. Самі ранні заходи римського уряду проти християн можна,
ймовірно, датувати періодом правління імператора [[Клавдій|Клавдія]]. За повідомленням Светонія цей імператор «[[іудеї]]в, постійно підбурюваних Хрестом (Iudaeos impulsore Chresto assidue) вигнав з Рима».<ref>Suet., Claud., 25, 4</ref> [[Светоній]] не диференціює християн та іудеїв.
Єрусалимський храм і відбулось розселення іудео-християн по усій Римській імперії. Гоніння досягли піку в 64 році, коли [[Римський імператор|імператор]] [[Нерон]] вказав християн винними за пожежу у Римі. Пізніше, при імператорі [[Доміціан|Доміциан]]і (81 - 96), християни піддавалися переслідуванням, на цей раз, як у [[Рим]]і та [[Мала Азія|Малій Азії]], але ці гоніння сповільнилося після смерті Доміціана. У наступні півтора століття, було, ймовірно, не централізовано організоване гоніння на християн, хоча християнство в якійсь мірі не були легалізовані, і мали місце спорадичні переслідування навколо Римської імперії, наприклад. У [[Єгипет|Єгипті]] і решті [[Північна Африка|Північної Африки]] в перші роки [[III століття|третього століття]], де багато християн було вбито в результаті закону імператора [[Септіміус Северус|Септіміуса Северуса]], який забороняє розповсюдження [[Християнство|християнства]] і [[іудаїзм]]у.
| |||