Мінін Сергій Костянтинович: відмінності між версіями

 

Учасник революційного руху в Росії. Член РСДРП з 1905. Народився в сім'ї священика. У революційному русі з 1903. Партійну роботу вів в Поволжье, на Доні. Після Лютневої революції 1917 голова ради і комітету РСДРП(б) Царіцинського; в кінці 1917 очолював штаб оборони по боротьбі з Каледіним. З липня 1918 член РВС(Реввоєнрада) Північно-кавказького військового округу, член РВС(Реввоєнрада) 10-ії армії, потім член колегії НКВС в Москві. На 8-му з'їзді РКП(б) (1919) примикав до «військовій опозиції». В 1920—21 член РВС(Реввоєнрада) 1-ої Кінної армії. У 1921—22 помічник командувача військами України і Криму по політичній частині, член ЦК КП(б)У і Ради Народних Комісарів УСРР. З 1923 ректор Комуністичного університету, з 1925 очолював Державний університет в Ленінграді, член Північно-західного бюро ЦК ВКП(б). У 1925 примикав до «нової опозиції». З 1927 за станом здоров'я відійшов від діяльності. З 1954 персональний пенсіонер. Нагороджений орденом Червоного Прапора.