Європейська площа: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Олешко (обговорення | внесок)
правопис
Олешко (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 69:
 
[[Файл:Evropeys'ka ploscha old.jpg|thumb|left|250px|Царська площа у [[1911]] році]]
До кінця XIX століття на площі з'явлися дві значні будівлі — [[Купецьке зібрання (Київ)|Купецьке зібрання]](побудовано 1882 за проектом архітектора В. М. Ніколаєва, зараз на місці цієї будівлі ''[[Національна філармонія України]]'') та [[будинок Слав'янського]]. Будинок Слав'янського споруджено на межі [[XIX]]—[[XX]] ст. у модному тоді псевдоруському [[Стиль|стилі]]. Його будівництво ініціював співак і хормейстер Д. О. Агренєв. Поруч було збудовано дерев'яний [[Павільйон|павільйончик]], навколо якого пролягало кільце трамвайного маршруту. Європейська площа знаменита також тим, що саме тут ву [[1892]] році вперше в [[Російська імперія|Російській імперії]] почався регулярний рух електричного трамвая. Ця історична [[Трамвай|трамвайна]] [[лінія |лінія]] проіснувала тут 85 років. У [[1977]] році вона була розібрана. 1910 біля Європейської площі, на початку [[Вулиця Грушевського (Київ)|вулиці Грушевського]] збудовано нове приміщення Міської бібліотеки. Наступного року в ознаменування 50-річчя скасування кріпацтва на Європейській площі, праворуч від [[Купецьке зібрання (Київ)|Купецького зібрання]], встановлено пам'ятник імператору [[Пам'ятник Олександру II (Київ)|пам’ятник Олександру ІІ]] зі скульптурними групами по боках роботи італійського зодчого Е. Ксімеса, знесений [[Більшовики|більшовиками]] вже через 8 років, у [[1919]] році. [[Фонтан]] «Іван» було перенесено та замінено [[Київські серійні фонтани|іншим]], з клумбою навколо нього. В перші роки [[Радянська влада|Радянської влади]] [[Купецьке зібрання (Київ)|будинок Купецького зібрання]] перетворено на «Пролетарський будинок мистецтв».
 
=== Площа III Інтернаціоналу ([[1919]]—[[1941]]), ([[1943]]—[[1944]]) ===
У [[1919]] [[більшовики]] далинадали площі назву ''[[Комінтерн|III Інтернаціоналу]]''. Під час вибухів та пожежі на Хрещатику[[Хрещатик]]у наприкінці вересня [[1941]] року «Слов'янський дім» знищено. На його місці в 1960-х роках споруджено [[готель «Дніпро»]].
 
=== Площа Адольфа Гітлера ([[1941]]—[[1943]]) ===
Рядок 80:
=== Площа Сталіна ([[1944]]—[[1961]]) ===
 
Свого сучасного вигляду площа набула після [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. В [[1944]] році{{рвкмр2|286}} площу знову перейменовано, тепер на честь ''[[Сталін|Сталіна]]'', і невдовзі на ній, на місці зруйнованого пам'ятника Олександру II, постала фігура [[Більшовики|більшовицького]] вождя, [[Демонтаж|демонтована]] наприкінці [[1950-ті|1950-х]], після [[XX]] з'їзду [[КПРС]].
 
=== Площа Ленінського Комсомолу ([[1961]]—[[1996]]) ===
Рядок 87:
 
== Сучасність ==
З [[1996]] року{{ркмда2|336}} площа носитьмає сучасну назву, на честь готелю «Європа». Тут проходили політичні [[Демонстрація|демонстрації]], [[Протест|протести]], [[Мітинг|мітинг]]и. ЗаразТепер вона є одним зіз культурно-історичних центрів міста. Тут розміщені: [[Український дім|Український дім]], де регулярно проходять різноманітні виставки, [[Дніпро (готель, Київ)|готель «Дніпро»]], [[Національна філармонія]], [[Ляльковий театр|дитячий ляльковий театр]], [[Парламентська бібліотека]], центральний [[офіс]] [[УНІАН]] і ін.
 
Значення і неповторність площі у всі часи багато в чому визначали живописнімальовничі [[парки]], розташованірозміщені на прилеглих схилах [[Дніпро|Дніпра]]. Перший зіз них, розміром у 20 гектарів, був закладений в [[1741]] році. Сім років пішло на те, щоб у ньому з'явилися [[Алея|алеї]] і [[Пішохідна доріжка|пішохідні доріжки]]. З часом, за рахунок впорядкування [[Схил|схилів]], парк розрісся до 50 [[Гектар|гектарів]]. У 30-х роках [[XIX]] ст. неподалік був закладений парк «Володимирська гора».
 
== Примітки ==