Дербент: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 55 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q131416) |
м Бот: Автоматизована заміна тексту: (-prettytable +wikitable); косметичні зміни |
||
Рядок 11:
|}}
[[Файл:Derbent sea.jpg|міні|ліворуч|230пкс|Вигляд на Дербентську фортецю й [[Каспійське море]]]]
'''Дербе́нт''' ({{lang-av|Дербенд}}, {{lang-lbe|Дарбант}}, {{lang-az|Dərbənd}}, з {{lang-fa|دربند}} Дарбанд — «вузькі ворота», {{lang-lez|Кьвевар - «двоє воріт»}}<ref>http://www.vokrugsveta.ru/encyclopedia/index.php?title=Дербент</ref>) — [[місто]] в [[Дагестан]]і на вузькому проході між [[Каспійське море|Каспійським морем]] і передгір'ями [[Кавказ]]у. Дербент - найпівденніше місто
Дербент - одне з найдавніших міст світу <ref> http://www.idksn.ru/book8.php </ref>. Перші поселення виникли тут в епоху ранньої [[Бронзова доба|бронзи]] - наприкінці
== Географічне положення ==
Місто розташоване на західному березі [[Каспійське море|Каспійського моря]], недалеко від гирла ріки
== Клімат ==
Рядок 28:
== Історія міста ==
Важливе значення цього проходу було причиною загарбницьких прагнень
Відомий грецький історик [[Геродот]] одним з перших наводить відомості про «Дербентський прохід» в V ст. до н. е. Величезний інтерес до міста виявляла і [[Римська імперія]], перша експедиція якої була організована за Селевка I в 290-281 р до н. е. У 66-65 р до н. е. здійснюються військові походи [[Лукулл]]а і Помпея на Кавказ, однією з головних цілей яких було захоплення Дербента.
Наступниками
Одним з важливих історичних фактів Дербента, що входить до складу Кавказької Албанії під назвою Чара, є прийняття міста в 313 році християнства. З [[V століття]] починається активний розвиток міста, а також грандіозне фортифікаційне будівництво, покликане захистити
Зростання могутності й багатства Дербента не могли не привертати увагу могутніх сусідів. [[552]] року відбувається напад хозарів на місто. Патріарший престол з метою порятунку переносять із міста Чара (Дербент) в місто [[Партала]].
Новий етап розвитку міста пов'язаний зі збільшеним арабським впливом на Кавказі у VII ст. 651 року араби захопили Дербент, однак остаточно закріпитися вони змогли лише за
[[Файл:Derbent wall.jpg | thumb | 165px | left | Вид на Дербент з міської стіни]]
Із завоюванням Дербента арабами місто перетворюється на головний опорний пункт [[Халіфат]]у на [[Кавказ]]і, в найважливіший військовий, політичний та ідеологічний центр; тут проводяться значні будівельні роботи. Дербент стає найбільшим середньовічним містом Кавказу з розвиненими ремісничими виробництвами (гончарство, склоробство, металообробка, ювелірна справа, обробка каменю і будівельна справа, ткацтво, килимарство, виробництво паперу, шовку, мила тощо), сільським господарством (землеробство, садівництво, обробка шафрану, марени, бавовни, льону і т. д.). Середньовічний Дербент - це найбільший порт на Каспії, найважливіший центр міжнародної транзитної торгівлі Сходу і Заходу, Півночі і Півдня. Дербент підтримував тісні торговельні зв'язки з багатьма областями та містами
У X ст., з розпадом
У 1395-1396 роках містом заволоділа навала військ Тимура ([[Тамерлан]]а).
У XVI-XVII ст.
[[Файл: Derbent gate.jpg | thumb | 220px |Вхід в шахський палац, фортеця Нарин-Кала]]
На початку XVIII ст., коли постала загроза іранського і турецького завоювання прикаспійських областей, [[Петро I]] зробив відомий
[[Файл: Derbent winter.jpg | thumb | 220px | [[Сасаніди|Сасанідська]] фортеця в Дербенті, побудована для захисту від кочівників з півночі.]]
Було вжито заходів з охорони та благоустрою міста, наказано побудувати гавань за кресленням, відкриті продовольчі склади, лазарети, факторії руських купців, [[Петро I]] надав дербентцям право вільної торгівлі в межах Росії. Сприяв розвитку тут виноградарства, виноробства, шовківництва. У 1735 р. за [[Гянджинський договір|Гянджинським договором]] Дербент знову відійшов до [[Іран]]у. З 1743 - центр [[Дербентське ханство|Дербентського ханства]], резиденція [[Надир-шах]]а. з 1758 р. - правління Фет-Алі-хана. У 1796 зайнятий російськими військами (30-тисячний корпус генерала В. А. Зубова), в 1813 за [[Гюлистанський мирний договір|Гюлистанським мирним договором]] остаточно приєднано до Росії, з 1846 р. - губернське місто, входив до складу [[Дагестанська область|Дагестанської області]]. З 1840-х рр. переживав швидкий економічний підйом, пов'язаний, зокрема, з розвитком маренництва (вирощуванням
== Баб-аль-Абваб ==
Рядок 74:
* У 6 ст. н.е. Сасанідський шах Кавада підпорядкувавши маскутів владі Сасанідів, почав розбудову та зміцнення Чоли.
* У 6 ст. н.е. Сасанідський шах Хосров Анушірван, повністю завершив перебудову фортеці Чоли, заодно змінивши його назву на Дербент. Фортеця охороняла прохід між Кавказькими горами ([[Табасаранський хребет]]) і Каспійським морем, що знаходиться на шляху між Європою і
* У 630-х рр.. Дербент захопили [[хозари]].
Рядок 80:
* При великому князеві Кавказької Албанії, Джаваншіре, Дербент, як і вся область Маскут приєднана до Кавказької Албанії.
* З 652 Дербент у складі
* У VIII ст. Дербент - великий військово-політичний центр [[Кавказ]]у, в якому знаходилася резиденція намісника халіфа. У 10 ст., з розпадом Арабського халіфату, Дербент стає центром незалежного емірату.
Рядок 90:
* З XII ст. Дербент у складі держави Ширваншахів, у васальній залежності від Держави Великих Атабеків Азербайджану.
* У XIII ст. Дербент як і вся держава Ширваншахів, завойований
* У XVI - початку XVIII ст. Дербент - у складі Сефевідської держави.
Рядок 106:
* З [[1840]] Дербент - повітовий, з [[1846]] - посадське місто.
* З 1840-х рр. переживає швидкий економічний підйом, пов'язаний, зокрема, з вирощуванням
* В [[1898]] через Дербент пройшла залізниця Петровськ-Порт (нині [[Махачкала]]) - [[Баку]].
Рядок 114:
[[Файл:Coat of Arms of Derbent (Dagestan) (1843).png| thumb | 180px | Герб міста Дербент]]
Герб Дербентського повіту затверджений 21 березня [[1843]]
Прапор міста поки не затверджений. <ref>[http://www.protown.ru/russia/city/articles/articles_689.html]</ref>
Рядок 123:
== Населення міста ==
За даними російського історика
<blockquote> У [[1796]] році визнано будинків 2 189, монетний двір один, крамниць 450, мечетей 15, караван-сараїв 6, фабрик шовкових 30, фабрик паперових 113, різних майстерень 50, жителів обох статей з невеликим 10 тисяч, які всі магометанскаго закону Алієвої секти і родом більшою частиною персіяни, крім деякого числа вірмен, говорять і пишуть перською мовою, званою фарс, але простонародно вживають зіпсовану татарську говірку. <ref> [http://www.vostlit.info/Texts/rus9/Bronevskij/text4.phtml С. М. Броневський. Історичні виписки] про стосунки Росії з Персією, Грузією і взагалі з гірськими народами, в Кавказі живуть, з часів Івана Васильовича донині. </ref> </blockquote>
За даними
<blockquote> Число жителів Д(ербента) в 1888 р. дорівнювало 14185, в 1891 р. - 15265; з них магометан (сунітів) 10243 чол., євреїв - 2490, православних - 1319, вірмено-григоріанців - 875, католиків - 201 і лютеран - 16 осіб. З народностей (відомості 1886 р.) переважають азербайджанські татари - 8697, потім євреї - 1830, росіяни - 620, вірмени - 371. <ref>[http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/034/34842.htm Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона. Дербент, місто Дагестанській області.] </ref> </blockquote>
Рядок 135:
{|
| valign="top" |
{| class="
|-class=""
!Рік
Рядок 163:
== Пам'ятки архітектури ==
Монументальний свідок епохи
У Дербенті розташована фортеця-цитадель Нарин-Кала<ref>[http://turbaza-chayka.ru/krep.php Нарин-Кала]</ref>, вік якої становить близько двох з половиною тисяч років.
|