Дербент: відмінності між версіями

'''Дербе́нт''' ({{lang-av|Дербенд}}, {{lang-lbe|Дарбант}}, {{lang-az|Dərbənd}}, з {{lang-fa|دربند}} Дарбанд — «вузькі ворота», {{lang-lez|Кьвевар - «двоє воріт»}}<ref>http://www.vokrugsveta.ru/encyclopedia/index.php?title=Дербент</ref>) — [[місто]] в [[Дагестан]]і на вузькому проході між [[Каспійське море|Каспійським морем]] і передгір'ями [[Кавказ]]у. Дербент - найпівденніше місто [[Росія|Російської Федерації]]. Місто і прилеглий до нього [[Дербентський район]] розташовані в зоні напівсухих [[субтропіки|субтропіків]].

Дербент - одне з найдавніших міст світу <ref> http://www.idksn.ru/book8.php </ref>. Перші поселення виникли тут в епоху ранньої [[Бронзова доба|бронзи]] - наприкінці [[4 тисячоліття до н. е.]]. Перша згадка Каспійських воріт - найдавнішої назви Дербента - відноситься до [[VI століття до н. е.|VI ст. до н. е.]], її наводить відомий давньогрецький географ [[Гекатей Мілетський]].

Місто розташоване на західному березі [[Каспійське море|Каспійського моря]], недалеко від гирла ріки [[Самур (ріка)|Самур]], там де гори Великого Кавказу найближче підходять до [[Каспійське море|Каспійського моря]], залишаючи лише вузьку смужку трьохкілометрової рівнини; замикаючи її, місто утворювало так званий Дербентський або [[Каспійський прохід]]. Роль Дербенту і Дербентського проходу була велика, він був розташований в одному з найбільш стратегічно важливих і топографічно зручному місці знаменитого [[Прикаспійський шлях|Прикаспійського шляху]], що зв'язує [[Східна Європа|Східну Європу]] та [[Передня Азія|Передню Азію]].

Важливе значення цього проходу було причиною загарбницьких прагнень [[скіфи|скіфів]], [[сармати|сарматів]], [[алани|аланів]], [[гуни|гунів]], [[хазари|хазар]] та інших. Дербент пережив бурхливі історичні події, штурми і руйнування, періоди занепаду та розквіту. Тут пролягала одна з найважливіших ділянок [[Великий Шовковий Шлях|Великого Шовкового шляху]], і Дербент виступав перехрестям цивілізацій, що зв'язувало Схід і Захід, Північ і Південь.

Наступниками [[Римська імперія|Риму]] та [[Парфія|Парфії]] в боротьбі за [[Кавказ]] в ранньому середньовіччі стають [[Візантія]] та [[Сасаніди|Сасанідський]] [[Іран]].

Одним з важливих історичних фактів Дербента, що входить до складу Кавказької Албанії під назвою Чара, є прийняття міста в 313 році християнства. З [[V століття]] починається активний розвиток міста, а також грандіозне фортифікаційне будівництво, покликане захистити [[Передня Азія|Передню Азію]] від нової хвилі [[кочівник]]ів - тюркських племен [[гуни|гунів]] та [[хазари|хозарів]] . 439-457 роки - будівництво фортифікаційних споруд Ездігердом I; в 488-531 відбувається заміна сирцевих стін кам'яною кладкою Хосрова Анушірваном. Фортеця починає набувати вигляду, який зберігся до нашого часу.

Новий етап розвитку міста пов'язаний зі збільшеним арабським впливом на Кавказі у VII ст. 651 року араби захопили Дербент, однак остаточно закріпитися вони змогли лише за [[Маслама|Маслами ібн Абд аль-Маліка]] в 733-734 роках. З цього часу починається активний процес ісламізації населення міста. Будівля однієї з найстаріших мечетей у світі, Джума-мечеті, датується даним періодом.

Із завоюванням Дербента арабами місто перетворюється на головний опорний пункт [[Халіфат]]у на [[Кавказ]]і, в найважливіший військовий, політичний та ідеологічний центр; тут проводяться значні будівельні роботи. Дербент стає найбільшим середньовічним містом Кавказу з розвиненими ремісничими виробництвами (гончарство, склоробство, металообробка, ювелірна справа, обробка каменю і будівельна справа, ткацтво, килимарство, виробництво паперу, шовку, мила тощо), сільським господарством (землеробство, садівництво, обробка шафрану, марени, бавовни, льону і т. д.). Середньовічний Дербент - це найбільший порт на Каспії, найважливіший центр міжнародної транзитної торгівлі Сходу і Заходу, Півночі і Півдня. Дербент підтримував тісні торговельні зв'язки з багатьма областями та містами [[Близький Схід|Близького]] і [[Середній Схід|Середнього]] Сходу, [[Східна Європа|Східної Європи]] - про це свідчать і середньовічні автори, і численні археологічні знахідки. Сюди прибували торгові каравани і кораблі з [[Хазарія|Хазарії]], [[Русь|Русі]], [[Волзька Булгарія|Волзької Булгарії]], [[Джурджан]]у, [[Табаристан]]у, [[Дейлом]]у, [[Хорасан]]у, [[Хорезм]]у, [[Індія|Індії]] тощо.

У X ст., з розпадом [[Арабський халіфат|Арабського халіфату]], Дербент стає центром незалежного емірату, до влади приходить місцева династія [[Хашеміди|Хашемідів]]. У 1067-71 роках місто захоплюють турки-[[сельджуки]]. У XII ст. в Дербенті знову утворюється самостійне незалежне князівство, яке проіснувало порівняно недовго&nbsp;— до [[1239]] року, коли Дербент, завойований монголами, входить до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Місто поступово приходить в економічний занепад.

У XVI-XVII ст. Дербент став ареною запеклих воєн між [[Туреччина|Туреччиною]] і державою [[Сефевіди|Сефевідів]], доки 1606 року при перському шахові [[Аббас I Великий|Аббасі І]] Дербент не входить до складу [[Персія|Персії]].

На початку XVIII ст., коли постала загроза іранського і турецького завоювання прикаспійських областей, [[Петро I]] зробив відомий [[Перська похід 1722-1723|перський (прикаспійський) похід (1722-1723)]]. У планах Петра Великого особливе місце займав Дербент. 23 серпня 1722 Петро I з великою армією прибув до Дербента. Населення міста на чолі з місцевим [[наіб]]ом і мусульманським духовенством урочисто зустрічали російського імператора. [[Петро I Великий|Петро I]] звернув особливу увагу на його історичні пам'ятники. Відомі науковці та фахівці, які перебували в його почті: [[Кантемір]], [[Гербер]], [[Соймонов]] та інші дали перший опис історичних пам'ятників, поклали початок вивченню Дербента.

Було вжито заходів з охорони та благоустрою міста, наказано побудувати гавань за кресленням, відкриті продовольчі склади, лазарети, факторії руських купців, [[Петро I]] надав дербентцям право вільної торгівлі в межах Росії. Сприяв розвитку тут виноградарства, виноробства, шовківництва. У 1735 р. за [[Гянджинський договір|Гянджинським договором]] Дербент знову відійшов до [[Іран]]у. З 1743 - центр [[Дербентське ханство|Дербентського ханства]], резиденція [[Надир-шах]]а. з 1758 р. - правління Фет-Алі-хана. У 1796 зайнятий російськими військами (30-тисячний корпус генерала В. А. Зубова), в 1813 за [[Гюлистанський мирний договір|Гюлистанським мирним договором]] остаточно приєднано до Росії, з 1846 р. - губернське місто, входив до складу [[Дагестанська область|Дагестанської області]]. З 1840-х рр. переживав швидкий економічний підйом, пов'язаний, зокрема, з розвитком маренництва (вирощуванням [[марена|марени]] - рослини, з якого отримували дешевий барвник). Крім оброблення і переробки марени і маку заняттями жителів Дербента в XIX ст. були садівництво, виноградарство та рибний промисел. У 1898 через Дербент пройшла залізниця [[Петровськ-Порт]] (попередня назва [[Махачкала|Махачкали]]) - [[Баку]].

* У 6 ст. н.е. Сасанідський шах Хосров Анушірван, повністю завершив перебудову фортеці Чоли, заодно змінивши його назву на Дербент. Фортеця охороняла прохід між Кавказькими горами ([[Табасаранський хребет]]) і Каспійським морем, що знаходиться на шляху між Європою і [[Передня Азія|Передньої Азії]], що й відбито в назві: іранське дербенд "вузол доріг".

* З 652 Дербент у складі [[Арабський халіфат|Арабського халіфату]]. У місті будувалися мечеті, велика частина жителів була навернена в [[іслам]].

* У XIII ст. Дербент як і вся держава Ширваншахів, завойований [[монголи|монголами]].

* З 1840-х рр. переживає швидкий економічний підйом, пов'язаний, зокрема, з вирощуванням [[Маренові|марени]] - рослини, з якого отримували дешевий барвник. У 19 ст. були розвинуті також [[садівництво]], [[виноградарство]] та рибний промисел.

Герб Дербентського повіту затверджений 21 березня [[1843]] <ref>[http://geraldika.ru/print/2455]</ref> разом з іншими гербами Каспійської області [[Російська імперія|Російської імперії]], до якої тоді належало місто. Пізніше цей герб без змін став гербом міста Дербент.

За даними російського історика [[Броневський Семен Михайлович|С. М. Броневського]],

За даними [[Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона|енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона]]:

{| class="prettytablewikitable"

Монументальний свідок епохи [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] і видатна пам'ятка оборонної архітектури, що стоїть в одному ряду з такими шедеврами світової фортифікації, як [[Велика губачська стіна]], Римський [[Лімес]] на [[Рейн ( річка)|Рейні]], через 1500 років Дербентський оборонний комплекс вражає своєю грандіозністю, величчю та міццю. Дербентські оборонні споруди включали [[цитадель]], дві довгі міські стіни, які повністю перекривали прохід і йшли в море, утворюючи порт.