Стояча хвиля: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: bg, ca, cs, de, el, es, et, fi, fr, hr, hu, it, ja, ko, nl, pl, pt, ro, ru, sv, th, zh змінив: en |
Albedo (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[
'''
Стоячі хвилі не переносять [[енергія|енергію]].
У випадку гармонічних коливань в одновимірному середовищі стояча хвиля описується формулою.
: <math> u = u_0 \cos kx \cos(\omega t - \varphi) </math>,
де u
Стоячі хвилі є розв'язками тих же [[хвильове рівняння|хвильових рівнянь]]. Їх можна уявити собі, як [[Суперпозиція|суперпозицію]] хвиль, що розповсюджуються в протилежних напрямках.
При існуванні в середовищі стоячої хвилі, існують точки, амплітуда коливань у яких дорівнює нулю. Ці точки називаються '''вузлами''' стоячої хвилі. Точки, в яких коливання мають
== Моди ==
[[
Стоячі хвилі виникають у [[резонатор]]ах. Скінченні розміри резонатора накладають додаткові умови на існування таких хвиль. Зокрема, для систем скінченних розмірів хвильовий вектор (а, отже, [[довжина хвилі]]) може приймати лише певні дискретні значення. Коливання із певними значеннями хвильового вектора називаються '''[[моди|модами]]'''. ▼
▲Стоячі хвилі виникають у [[резонатор]]ах. Скінченні розміри резонатора накладають додаткові умови на існування таких хвиль. Зокрема, для систем скінченних розмірів хвильовий вектор (а, отже, [[довжина хвилі]]) може приймати лише певні дискретні значення. Коливання із певними значеннями хвильового вектора називаються '''[[моди|модами]]'''.
Наприклад, різні моди коливань затиснутої на кінцях [[струна|струни]] визначають її основний тон і [[обертон]]и.
{{Physics-stub}}
[[Категорія:коливання і хвилі]]
|