Стояча хвиля: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: bg, ca, cs, de, el, es, et, fi, fr, hr, hu, it, ja, ko, nl, pl, pt, ro, ru, sv, th, zh змінив: en
Albedo (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
[[ImageЗображення:Standing wave.gif|thumb|Стояча хвиля]]
 
'''СтоячаСтоя́ча хвиляхви́ля''' - — тип [[коливання|коливань]] у неперервному середовищі, при яких кожна точка середовища здійснює періодичний рух зі сталою [[амплітуда|амплітудою]], залежною від її положення.
 
Стоячі хвилі не переносять [[енергія|енергію]].
 
У випадку гармонічних коливань в одновимірному середовищі стояча хвиля описується формулою.
: <math> u = u_0 \cos kx \cos(\omega t - \varphi) </math>,
 
де u -&nbsp;— збурення в точці х в момент часу t, <math>u_0</math> -&nbsp;— амплітуда стоячої хвилі, <math> \omega </math> -&nbsp;— [[частота]], k -&nbsp;— [[хвильовий вектор]], <math> \varphi </math> -&nbsp;— [[фаза (коливання)|фаза]].
 
Стоячі хвилі є розв'язками тих же [[хвильове рівняння|хвильових рівнянь]]. Їх можна уявити собі, як [[Суперпозиція|суперпозицію]] хвиль, що розповсюджуються в протилежних напрямках.
 
При існуванні в середовищі стоячої хвилі, існують точки, амплітуда коливань у яких дорівнює нулю. Ці точки називаються '''вузлами''' стоячої хвилі. Точки, в яких коливання мають масимальнумаксимальну амплітуду називаються '''пучностями'''.
 
== Моди ==
 
[[ImageЗображення:Overtone.jpg|thumb|Моди коливань струни]]
Стоячі хвилі виникають у [[резонатор]]ах. Скінченні розміри резонатора накладають додаткові умови на існування таких хвиль. Зокрема, для систем скінченних розмірів хвильовий вектор (а, отже, [[довжина хвилі]]) може приймати лише певні дискретні значення. Коливання із певними значеннями хвильового вектора називаються '''[[моди|модами]]'''.
 
Стоячі хвилі виникають у [[резонатор]]ах. Скінченні розміри резонатора накладають додаткові умови на існування таких хвиль. Зокрема, для систем скінченних розмірів хвильовий вектор (а, отже, [[довжина хвилі]]) може приймати лише певні дискретні значення. Коливання із певними значеннями хвильового вектора називаються '''[[моди|модами]]'''.
 
Наприклад, різні моди коливань затиснутої на кінцях [[струна|струни]] визначають її основний тон і [[обертон]]и.
 
{{Physics-stub}}
 
[[Категорія:коливання і хвилі]]