Акушерство: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
трохи більше |
|||
Рядок 13:
Перші поодинокі акушери в Україні з'явилися в кінці [[18 століття|18]] — в першій половині [[19 століття]] . Тоді ж працювали перші українці-гінекологи, що діставали освіту в зах. Європі, а діяли переважно в Петербурзі й Москві: Нестір ''Максимович Амбодик'' що став основоположником акушерства в [[Російська імперія|Російській імперії]], Данило Самойлович, Василь Ризенко, Олександр Данилевський.
Інтенсивно сталося розвиватися акушерство лише в [[1950|другій половині 19 століття]] коли при ун-тах виникли катедри жіночих хвороб і гінекологічні клініки. У 80-их рр. по великих містах України постали наукові товариства лікарів жіночих хвороб та акушерські школи. Особливо відомі стали як центри акушерської науки клініка про Київському університеті, де Т.Рейн, О. Муратов, М.Толочинов, і харківська клініка професора
== Історія розвитку акушерської науки в Україні ==
Рядок 35:
== Акушерство у Російській імперії ==
У [[Російська імперія|Росії]] А. почало розвиватися з 2-ї пол. [[18 століття|18 ст.]] в [[Москва|Москві]] і [[Петербург|Петербурзі]] за ініціативою лікаря П. З. Кондоїді [[1757]] було відкрито школи для підготовки «повивальних бабок». У дальшому розвитку вітчизн. А. велика роль належить основоположнику рос. наук. акушерства [[Максимович-Амбодяк Нестор|Н. Амбодику-Максимовичу]], що написав перший значний посібник з цієї галузі. Перші акушерські клініки при університетах були відкриті у Москві (1806, на 4 ліжка), Харкові (1829), Казані (1833), Києві (1844). З 19 ст. почався невпинний розвиток вітчизн. наукового й практичного А. Цьому сприяли праці видатних вітчизн. вчених 19—20 ст.: Д. І. Левитського, Г. І. Корабльова, К. Ф. Слав'янського, В. С. Груздьова, Д. О. Отта, В. Ф. Снєгірьова і, зокрема, укр. вчених [[Лазаревич Іван Павлович|І. П. Лазаревича]], О. П. Матвєєва, Г. Є. Рейна, М. П. Толочинова, Л. І. Бубличенка, Г. Ф. Писемського, В. М. Орлова та ін. За Рад. влади А. як наука й організація родопомочі досягло значно вищого рівня, ніж у капіталістич. країнах.
== Акушерство у Радянській імперії ==
Рядок 41:
Радянське А. наполегливо опрацьовує багато питань, серед яких — полегшення перебігу вагітності, запобігання т. з. пізнім токсикозам та ін. ускладненням вагітності й родів, знеболювання родів, боротьба з надмірною втратою крові під час родів, з передчасними та затяжними родами, з травмою новонароджених, з мертвонароджуваністю і ранньою смертністю новонароджених, з материнською смертністю (взагалі мізерно малою) та ін. Розвиток рад. А. відбувається в тісному зв'язку з ін. галузями теоретич. і практич. медицини — [[фізіологія|фізіологією]], [[хірургія|хірургією]], [[бактеріологія|бактеріологією]], [[гінекологія|гінекологією]] та ін.
В СРСР працює понад 100
Треба зазначити, що питома вага стаціонарної [[родопоміч|родопомочі]] в Україні до Жовтневого перевороту дорівнювала лише 3—5%. Рад. законодавство передбачає всіляке сприяння материнству, створює сприятливі умови для вагітних і матерів. Ще 8. VII 1944 був виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства й дитинства», про встановлення почесного звання «[[Мати-героїня]]» і заснування ордена «Материнська слава» і «Медалі материнства».
[[5 травня]]
== Література ==
| |||