Полтавська округа: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
синє посилання |
||
Рядок 2:
'''Полта́вська окру́га''' — [[адміністративно-територіальна одиниця]] в [[УСРР]], що існувала від [[березень|березня]] [[1923]] року по [[вересень]] [[1930]] року.
Центр округи — місто [[Полтава]]. На той час мала: 91,9 тис. жителів, Крайовий історичний музей, [[Інститут народної освіти]], 5 технікумів, 7 профшкіл.
Полтавську округу було утворено [[7 березня]] [[1923]] року у складі [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] із 20 волостей [[Полтавський повіт|Полтавського повіту]], 13 волостей [[Зіньківський повіт (Полтавська губернія)|Зіньківського повіту]], 13 волостей [[Кобеляцький повіт|Кобеляцького повіту]], 3 волостей [[Миргородський повіт|Миргородського повіту]], 2 волостей [[Красноградський повіт|Красноградського повіту]] та 1 волості [[Хорольський повіт|Хорольського повіту]]. Замість 52 волостей і 344 сільрад було створено 17 районів: Баляснівський (Піщанський), Білицький, Білоцерківський, [[Диканський район|Диканський]], [[Зіньківський район|Зіньківський]], [[Кобеляцький район|Кобеляцький]], Ковалівський, Малоперещепинський, Мачуський, [[Новосанжарський район|Новосанжарський]], [[Опішнянський район|Опішнянський]], [[Решетилівський район|Решетилівський]], Рунівщинський, [[Супрунівський район|Супрунівський]], [[Царичанський район|Царичанський (Китайгородський)]], [[Чутівський район|Чутівський]], [[Шишацький район|Шишацький]] та 156 сільрад. Площа округи склала 7 243 квадратних версти, населення — 630 241 осіб.
Рядок 8:
[[13 березня]] [[1925]] року райцентр Піщанського району перенесено із села [[Піщане (Решетилівський район)|Піщаного]] до села [[Балясне (Диканський район)|Балясного]], а район перейменовано на Баляснівський; райцентр Китайгородського району перенесено з містечка [[Китайгород (Царичанський район)|Китайгород]] до [[Царичанка (смт)|Царичанки]] і район перейменовано на Царичанський.
[[1925]] року також розформовано Білоцерківський і Ковалівський райони. [[3 червня]] того ж року Полтавській окрузі передано частину розформованого [[Красноградська округа|Червоноградської (Красноградської) округи]]: Великобучківський, [[Сахновщинський район|Сахновщанський]], [[Кегичівський район|Кегичівський]] (без Верхньоорільської сільради), Червоноградський (назва на той час [[Красноградський район|Красноградського району]]), [[Карлівський район|Карлівський]], [[Машівський район|Машівський]], Руновщанський райони, частини [[Зачепилівський район|Зачепилівського]], Котовського і [[Нехворощанський район|Нехворощанського]] районів. Царичанський район Полтавської округи віднесено до [[Катеринославська округа|Катеринославської округи]]. Тією самою постановою до Полтавської округи віднесено частину районів Охтирської округи розформованої [[Харківська губернія|Харківської губернії]]: Грунський, [[Котелевський район|Котелевський]] і Рублівський райони. Оскільки в Полтавській окрузі стало два Руновщанські райони, [[30 вересня]] [[1925]] року Руновщанський район з територією першого складу Полтавської округи було розформовано. Тоді ж розформовано й Мачуський район, а їх території приєднано до сусідніх районів. Центр Супрунівського району із села [[Супрунівка (Полтавський район)|Супрунівки]] перенесено до міста Полтави, і район перейменовано в Полтавський.
Відтак, [[1925]] року після всіх реорганізацій у Полтавській окрузі було 24 райони, 347 сільрад.
| |||