Моріс Бежар: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Перенесено 32 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q217764) |
BaseBot (обговорення | внесок) м ` → ' |
||
Рядок 9:
З 21 по 23 вересня [[1999]] року в Національному палаці «Україна» в Україні були представлені кращі спектаклі трупи — «Жар-птиця», «Бароко Бельканто» (костюми Джанні Версаче), «Болеро», гала-концерт та світова прем'єра балету «Шинель» за мотивами повісті [[Гоголь Микола Васильович|М. В. Гоголя]].
З Бежаром мали за честь працювати всі світові зірки, зокрема Сільві Гійом, [[Михайло Баришніков]], Рудольф Нурієв, Хорхе Донн. Довгі роки співпраці зв'язують Моріса Бежара з видатною балериною [[Майя Плисецька|Майєю Плисецькою]]. Він поставив для неї балет «Айседора», а також декілька сольних концертних номерів для її виступів. Найвідоміші серед них «Видіння троянди» і «Аве, Майя». Музику для його вистав писали П'єр Бульоз і Ніно Рота. Джанні Версаче робив для танцівників Бежара костюми. Трупа Bejart Ballet об
Естетичних заборон для майстра не існувало, як і «небалетних» тем. У його версії «Лускунчика» діяли персонажі з дитинства Бежара аж до улюбленої каруселі й улюбленого кота. Він узагалі до останніх днів залишався великою дитиною, попри цілком дорослі особливості існування у професії та в особистому житті (Бежар у зрілому віці прийняв [[іслам]] шиїтського штибу і був, про що сам відверто пише у спогадах, [[гомосексуаліст]]ом).
|