Шкіль Андрій Васильович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
EmausBot (обговорення | внесок)
м Перенесено 3 інтервікі-посилань до Вікіданих (d:Q2067495)
Рядок 53:
З УНА-УНСО Андрій Шкіль пройшов усе, що судилось пережити цій «яскравій і викличній легенді» — включно з [[Придністровський конфлікт|війною у Придністров'ї]], звідки Шкіль повернувся з медаллю «За оборону Придністров'я» (майже за десять років по тому її вилучить у нього під час обшуку [[СБУ]]). У той же час початок 90-х років був для нього надзвичайно плідним як для журналіста. У [[1991]]–[[1995]] роках він видає газету «Голос нації», де працює головним редактором, пізніше очолює економічно-політичний журнал. [[1999]]-го року Андрія Шкіля обрано лідером УНА-УНСО.
 
Після подій [[Україна без Кучми]] 9 березня 2001 року Шкіль потрапляє за ґрати за звинуваченням «в організації масових безпорядків» (саме так СБУ, в чиєму провадженні знаходилась справа, охрестила протестні антикучмівські виступи опозиції). Його тюремні ходіння по муках включають дев`'ять місяців одиночного ув`'язнення в слідчому ізоляторі СБУ та ще чотири місяці в [[Лук'янівське СІЗО|Лук'янівському СІЗО]].
 
Під час затримання в одному з міліцейських райвідділів Шкіля піддають тортурам — за ґрати він потрапляє вже з надзвичайно тяжкими травмами голови і хребта. Протестуючи проти закритості судового процесу, Шкіль разом з іншими обвинуваченими розпочинає голодування. Без їжі йому вдається протриматись 39 діб, однак цей протест мало не стає для нього останнім — у стані коми Шкіль потрапляє до тюремного шпиталю.