Семантика: відмінності між версіями

'''Сема́нтика''' мовна (давніше ''[[семасіологія]]'') — розділ [[мовознавство|мовознавства]], пов'язаний з [[лексикологія|лексикологією]]; вивчає значення (теж у діяхронному, іст. перекрої) слів і їх складових частин, [[словосполук]] і [[фразеологізм]]ів. Слово походить від грецького слова σημαντικός (семантікос), «значимий», з σημαίνω (семаіно), «значити, вказувати» та також від σήμα (сема), «знак, позначка, [[символ]]».

 

 

[[Слова]] за звуковою формою і взаємопов'язанням значеннєвих піль поділяються на ''полісемні'' (ручка, гатити) й ''моносемні'' ([[кисень]] — в узагальненому чи словниковому й конкретному вживанні); виділяються ''гомоніми ([[омоніми]])'' (пара), ''[[пароніми]]'' ([[рибалка]], [[рибак]]), ''[[антонім]]и'' (білий, чорний) й ''[[синонім]]и'' (блакитний, голубий), за емоційним забарвленням на чуттєвоневтральні з номінативно-комунікативною функцією (назви конкретних речей: ''[[побутовізм]]и'', ''технічні [[професіоналізм]]и'' й ''наукові [[термінологізм]]и'' та ''абстрактизми'' — [[димар]], [[шило]], [[вуглець]], [[доброта]]) й чуттєво-забарвлені, що виявляють ще й ставлення мовця до називаної речі чи дії (''пейоративізми'', в тому числі ''[[арґотизм]]и'' й ''[[сленґізм]]и'' — ножище, ходуля, [[куля]], каліка 'нога', ''пестливі'' — ніж(еч)ка, ''[[евфемізм]]и'' й ''[[табуїзм]]и'' — нічний метелик, дівчина легких звичаїв 'повія', лихий 'чорт' ''урочисті'' й ''[[поетизм]]и'' — правиця, десниця, рам'я 'рука', що за походженням можуть бути спершу історичними — ''[[архаїзм]]и'' й ''[[неологізм]]и'' — чи географічними ''[[алотопізм]]ами'' — ''[[етранжизм]]и'', ''[[діалектизм]]и''). Їх функційне застосування вивчає [[стилістика (лінгвістика)|стилістика]]. Систематичного викладу української семантики нема.