Етимологія: відмінності між версіями

'''Етимоло́гія''' (від {{lang-el|ἔτυμον}} «[[правда]], [[істина]]; етимон, справжнє, тобто первісне значення слова», пов'язане з прикметником ἔτυμος «істинний, правильний», похідним від ἔτεός (ἔτός) «дійсний, правдивий, правильний» і компонента {{lang-el|-λόγος}}, що виступає тільки як друга частина складних слів, і походить від λόγος «слово, значення, поняття, наука».<ref name="Етимол">[[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т. Том другий: (Д - Копці)/ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1985. (сторінка: 173)</ref> гр. ἔτυμολογια — «етимологія; істинне, тобто первісне значення слова або встановлення первісного значення слова».<ref name="Етимол"/>) — розділ знань, розділ порівняльно-історичного мовознавства, який вивчає походження [[слово|слів]] [[мова|мови]]; сукупність прийомів дослідження, направлених на розкриття походження слова, а також сам результат цього розкриття.

Тобто, у сучасній мовознавчій практиці цей термін має, принаймні, три значення:<ref name="Леміш"></ref> відділ мовознавства, що вивчає походження слів; походження (стосовно словесного знаку) та встановлення;<ref name="Введенская">Введенская Л. А. Этимология : учебное пособие / Л. А. Введенская, Н. П. Колесников. – Ростов н/Д : Феникс, 2008. – с.338 (с.:8-9)</ref> науково-дослідну процедуру, направлену на розкриття походження слова, а також сам результат цієї процедури.<ref>Трубачев О. Н. Рецензия на "Краткий этимологический словарь" (М., 1961) / О. Н. Трубачев // Вопросы языкознания. – 1961. – № 5. (с.:407)</ref><ref name="Введенская"></ref>