Історія Румунії: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 59:
Після [[Російсько-турецька війна (1828—1829)|російсько-турецької війни 1828—1829 рр.]] й укладення [[Адріанопольський мирний договір 1829|Адріанопольського миру 1829]] права князівств розширилися. Російська імперія встановила свій фактичний протекторат над Молдовою та Валахією, хоча й зберігалася їх [[васал]]ьна залежність від Порти. [[Революція 1848 року на Волощині|Революційні події 1848]] в Європі охопили обидва князівства, а також Трансільванію. Набрав розмаху селянський рух. У Молдові революційні виступи були придушені російськими військами, у Валахії — турецькими та російськими, у Трансільванії — австрійськими частинами. Значний вплив на долю Дунайських князівств справила [[Кримська війна]] 1853-56 рр. і [[Паризький конгрес 1856]]. Росія змушена була повернути Молдові три повіти на півдні [[Бессарабія|Бессарабії]]. Над Молдовою і Валахією було встановлено колективний протекторат великих 7 держав, хоча васальна залежність від Порти продовжувала зберігатися. [[Паризька конвенція 1858]] надала князівствам автономію.
 
У середині 19 ст. у князівствах розгорнувся рух за об'єднання Валахії та Молдови в одну державу. У 1859 обидва князівства фактично об'єдналися під владою князя [[КузаАлександру ОлександрЙоан Куза|Олександра Кузи]], що поклало початок возз'єднанню румунських земель. У січні 1862 р. Національні збори обох князівств проголосили створення єдиної держави — Румунського князівства. У 1864 р. було ухвалено закон про аграрну реформу, який ліквідував [[кріпацтво]] і наділив селян землею. У грудні 1866 р. стався державний переворот, О. Кузу було повалено, і владу у свої руки взяла так звана потворна коаліція. Новим князем став один із німецьких принців Карл Гогенцоллерн-Зігмарінген, який одержав ім'я Кароля І. У 1866 р. було ухвалено конституцію Румунії.
 
== Незалежність ==