Воля (поселення): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
VB (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
VB (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 4:
 
== Історія ==
Вперше подібний термін з'явився на території Сілезії, Чехії, Моравії, Лужиць в XII-XIII століттях. В цих країнах можна знайти багато поселень з назвами типу: Ligota, Ligotka, Lhota, Lgota і т.п. Цього типу назви походять від слова "льгота" (воля, звільнення). В документах локаційних нові, звільнені від податків, поселення називались на латинській мові ''libera villa'', ''libertas''. Звідси взялись, особливо в Галичині та на Волині, сучасні українські назви поселень, типу "Воля", "Вілька", що з однієї сторони підкреслювало привілей звільнення від оподаткування, а з іншої дозвіл пана на заселення певного місця. Нові поселення заселяли люди, переселені з однієї, конкретної місцевості, наприклад, [[Воля-Любитівська]] означало, що поселенці походили з місцевості [[Любитів]], або поселення засноване на території села Любитів. Інколи до назви поселення додавали прізвище власника землі, який засновував поселення, наприклад, [[Воля-Висоцька]], була заснована шляхтичем Андрієм Висоцьким.
 
Поселення, що засновувались в недалекому минулому (XVIII-XIX ст.), на "суворому корінні", часто називались "Новина", "Новинка". Найчастіше їх засновували при розподілі панських маєтків. Власник (дідич) залишав собі найкращі землі, а своїм кріпакам віддавав гірші землі або такі, що лежали на краю його маєтку. Часто потрібно було спочатку викорчувати дерева і тому з'явилась назва "Новини".