ДШК: відмінності між версіями

|part_length = 6581 070 мм

|crew = 12

|velocity = 825840-860 м/с

|range = 13 500 м (наземні цілі), <br />2 400 м (повітряні цілі)

'''12,7-мм ста́нковий кулеме́т Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938 року''' ('''ДШК''', [[Індекс ГРАУ]]&nbsp;— '''56-П-542''')), ({{lang-ru|«Дегтярева-Шпагина крупнокалиберный»}})&nbsp;— радянський [[великокаліберний кулемет]], що був прийнятий на озброєння [[26 лютого]] [[1939]] постановою Комітету Оборони при [[Рада Народних Комісарів СРСР|РНК СРСР]]. ДШК системи [[Дегтярьов Василь Олексійович|Дегтярьова В. О.]] з барабанним приймачем [[стрічка (зброя)|стрічки]] системи [[Шпагін Георгій Семенович|Шпагіна Г. С.]] Кулемет встановлювався на [[Зброярський станок|універсальному станку]] системи Колеснікова І. М. з відокремлюваним [[Колесо|колісним ходом]] і розкладною триногою. У роки радянсько-німецької війни кулемет ДШК застосовувався піхотними підрозділами для боротьби з [[повітряна ціль|повітряними цілями]], легкоброньованою технікою противника, його живою силою на великих і середніх дальностях, та як додаткове [[озброєння]] танків і [[САУ]].

У [[1946]] році під позначенням '''''ДШКМ''''' ({{lang-ru|Дегтярёв, Шпагин, крупнокалиберный модернизированный}}, [[Індекс ГАУГРАУ]]&nbsp;— '''''56-П-542М''''') кулемет був прийнятий на озброєння [[Радянська Армія|Радянської Армії]].