Ланцюговий міст (Київ): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 26:
== Опис ==
Споруджений за проектом і під керівництвом [[Велика Британія|британського]] [[інженер]]а Чарльза Віньйоля. Будівництво мосту було розпочате {{oldstyledate|11|вересня|1848|30|серпня}} року <!--30 серпня ([[11 вересня]]) [[1848|1848 року]]--> після затвердження проекту імператором [[Микола І|Миколою I]], на честь якого міст й отримав свою назву. Металеві конструкції моста було виготовлено в [[Бірмінгем]]і.
На п'яти облицьованих [[граніт]]ом опорах-«биках» були споруджені [[портал (архітектура)|портали]] у вигляді напівкруглих [[арка|арок]] з баштами в стилі англійської готики. На опори помістили спеціальні короби, через які провели ланцюги з залізних ланок. Мостове полотно складалося з ґратчастих балок, які кріпилися до ланцюгів за допомогою залізних прутів. [[Фундамент]]ом проміжних опор служив бетонний масив, закладений прямо на ґрунті в огородженій перемичками улоговині.
Міст довжиною 776 м і шириною 16 м був одним з найбільших архітектурних досягнень свого часу. Срібна модель мосту була виставлена у [[Лондон]]і на Всесвітній виставці [[1851|1851 року]]. Освячення моста збіглося з датою освячення [[Пам'ятник Володимиру Великому (Київ)|пам'ятника князю Володимиру]] і відбулося {{oldstyledate|10|жовтня|1853|28|вересня}} року <!--28 вересня ([[10 жовтня]]) [[1853|1853 року]]--><ref>[http://www.grafika.ru/catalog/s20165/e113178/?phrase_id=71502&phrase_id=71502 Торжественное освящение постоянного цепного моста в Киеве, совершенное Митрополитом Киевским Филаретом в присутствии Великого князя Николая Николаевича 28 сентября 1853 года] / В. Ф. Тимм // Русский художественный листок. — 1853. — № 33. {{ref-ru}}</ref>. Постійний рух мостом започатковано у [[1855|1855 році]].
Для пропуску суден міст мав розвідну частину біля правого берегу, що приводилася в рух поворотним колом за допомогою всього чотирьох осіб. Вона діяла протягом не всієї [[навігація|навігації]]. Тодішні судна нормально проходили під Ланцюговим мостом, і лише навесні, коли рівень води істотно піднімався, доводилося вдаватися до проходу під розвідною секцією. Наприкінці [[XIX століття]] внаслідок обміління Дніпра в районі розвідної секції, а також її недостатньої ширини, що ставало на заваді розвитку річкового судноплавства, було прийняте рішення про реконструкцію моста. Серед інших розглядався проект російського інженера професора [[Бєлелюбський Микола Аполлонович|М. А. Бєлелюбського]] з реконструкції поворотної секції. В результаті проведеного в [[1897|1897 році]] конкурсу був прийнятий проект київського інженера Аполлона Лоського. У червні—жовтні [[1898|1898 року]] проведена реконструкція моста. Розвідну секцію замінили стаціонарною, надбудували арку над центральною опорою, полотно моста підняли до центру на 11 [[фут]]ів (3,4 м), а [[фарватер]] ріки поглибили. На час закриття руху по мосту переправа через Дніпро здійснювалася за допомогою двох поромів.
Рядок 36:
Продовженням Миколаївського ланцюгового мосту були [[Русанівський міст (1906)|Русанівські мости]] через лівобережну заплаву і Русанівську протоку.
[[9 червня]] [[1920|1920 року]]<ref>''Карпинский М.'' Восстановление цепного моста в Киеве // Строитель. — 1923. — № 4. — С. 28—29. {{ref-ru}}</ref> за наказом генерала [[Едвард Ридз-Сміглий|Е. Ридз-Смігли]] міст був підірваний відступаючими [[Радянсько-польська війна|білопольськими військами]], відновити його за старим проектом не вдалося.
| |||