Устав (письмо): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
U-Bot (обговорення | внесок)
м autowikify
Albedo (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{wikify}}
 
'''Устав''', ранній тип письма кириличних рукописів. [[Кирилиця]], утворена за болг. царя [[Симеон|Симеона]] (893 — 927), є точним графічним відтворенням (з новими літерами для специфічно слов. звуків) тогочасного візант. грец. алфавиту унціяльного письма (litterae unciales, від uncia в сенсі «цаль»: 2,46 см, тобто «літери заввишки в цаль»), що вживалось для богослужбових кн. і збереглось у грец. відписах Нового Завіту від 4 в.
 
Рядок 4 ⟶ 6:
 
Заміна пергамену папером, збільшення попиту на книжки та потреби ділового письма призвели від 13 в. до прискорення темпу писання, що виявилося у втраті ретельної геометричности, викривленні та нахилі прямих частин літер і спрощенні деяких літер: так виник переходовий тип письма, т. зв. великий півустав, літери якого далі зменшувалися й звужувалися, і т. ч. у 15 — на поч. 16 вв. уже переважав півустав, а в 16 — 17 вв. прийшов скоропис. Одначе, У. ще зустрічається у богослужбових книгах, напр., у Пересопницькому євангелії (1556 — 61), хоча надрядкові літери й акценти типові для півуставу; великий півустав Крехівського апостола (1563 — 72)) близький до У.
 
 
 
Література: Horodyski в. Podrecznik раleografii ruskiej. Kp. 1951; Черепнин Л. Русская палеография. М. 1956.
 
 
Рядок 13 ⟶ 11:
 
 
{{TODO}}
 
===Література===
*{{TODOЕУ}}
* [[Енциклопедія українознавства]]
Література: *Horodyski в. Podrecznik раleografii ruskiej. Kp. 1951; Черепнин Л. Русская палеография. М. 1956.
 
[[Категорія:Статті які слід доробити]] [[Категорія:StubСлов'янознавство]]