Лазарєв Михайло Петрович: відмінності між версіями

У квітні [[1833]] року М. Лазарєва призначили [[віце-адмірал]]ом, а в грудні того самого року затвердили головним командиром Чорноморського флоту й усіх портів на [[Чорне море|Чорному морі]] та [[Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство|військовим губернатором міст [[Миколаїв|Миколаєва]] і [[Севастополь|Севастополя]]. Відтоді розгорнулася його діяльність у поліпшенні корабельного складу й озброєння кораблів, організації та будівництві баз на Чорному морі, укріпленні й благоустрої [[Севастополь|Севастополя]] як головної [[військово-морська база|військово-морської бази]]. Здійснювалося будівництво доків, майстерень, берегових укріплень, [[Севастополь]]ського адміралтейства та його батарей, складів, казарм і бібліотеки. М. Лазарєв також розробив план перебудови Миколаївського адміралтейства, де було збудовано нові [[елінг]]и, ливарний та [[канат]]ний заводи, артилерійська, шлюпкова й щоглова майстерні, казарма в селі Спаському під [[Миколаїв|Миколаєвом]] — новий будинок адміралтейства. Зусиллями М. Лазарєва Чорноморський флот було створено майже заново. В [[Миколаїв|Миколаєві]], [[Севастополь|Севастополі]], [[Херсон]]і було побудовано 17 лінійних кораблів, 9 [[фрегат]]ів, 6 парових фрегатів, 7 корветів, 11 бригів, 11 шхун, 8 тендерів, 2 яхти, 28 пароплавів, 33 транспорти, 6 лоцманських суден, 25 канонірських човнів. Ці кораблі були стійкі, верткі, швидкохідні з потужним озброєнням, що стало в пригоді під час [[Кримська війна|Кримської війни 1853–1856 років]], коли чорноморські моряки перемогли турків у [[Синопська битва|Синопській битві]] і в одинадцятимісячній [[Оборона Севастополя (1854—1855)|обороні Севастополя]].