Національний музей ренесансу: відмінності між версіями

|location = {{FRA}} [[Екуан]]( Écouen)

'''Національний музей ренесансаренесансу (Екуан)'''( {{lang-fr|}})  — національний музей Франції, створений для висвітлення періоду французького [[відродження]] в культур і мистецтві країни.

== Приміщення до створення музея ==

[[Файл:Anne de Montmorency (1530).jpg|міні|ліворуч|120пкс|Худ. [[Жан Клуе]]. [[Анн I де Монморансі]], ініціатор побудови замку Екуан, 1530  р. Музей Конде. ]]

ВУ [[середньовіччя]] на цьому містімісці вибудували [[Фортеця|фортецю]]. Новий володар земель і фортеці зруйнував її, аби вивільнити місце під замок-палац нового типу. [[Анн I де Монморансі]], багатій і приятель французьких королів, котрий мав на той час 130 замків і 600 різних фортець, зажадав створити помешкання, відповідне його статусу і амбіціям. Автор первісного [[проект]]у невідомий. На другому етапі з [[1547]] року проекуванням і будівництвом опікувався [[архітектор]] [[Жан Бюллан]] ( 1510—15781510–1578). Кошти дозволили володарю запросити на працю в замок-палац низку кращих митців Франції, серед яких [[скульптор]] [[Жан Гужон]], кераміст і хімік [[Бернар Паліссі]] тощо. [[Жан Бюллан]] і вибудував чотирикутник палацу з чотирма [[павільйон]]ами на кутах і внутрішнім двором. Архітектуру належать північне крило замку і парадний [[портал]] південного, ніші якого колись прикрашали оригінальні скульптури [[Мікеланджело Буонарроті]] «Раб, що рве пута» і «Вмираючий раб», пізніше передані в музей [[Лувр]].

Пихатий нащадок Монморансі ( онук [[Анн I де Монморансі]]), наважився підняти [[повстання]] проти всемогутнього [[кардинал]]а Рішельє, за що поплатився покаранням і конфіскацією замку Екуан. Король Луї ХІІІ передав замок Шарлотті Ангулемській. Згодом замок перейшов до роду Конде, в десятиліття володіння яких тут попрацював паркобудівник і [[садівник]] Жуль Ардуен-Мансар. В роки французької революції [[1789]]-–[[1793]]  рр. замок був конфіскований, а його західне крило зруйноване. Приміщення використовували як [[Лікарня|лікарню]], [[Тюрма|тюрму]] і [[клуб]] для патріотів. Низка [[інтер'єр]]ів і їх декор були поруйновані і розкрадені. Згодом їх частку знайдуть у місцевих мешканців та в [[ліс]]і. [[1805]] року з ініціативи Наполеона І було створено Виховну школу для дітей кавалерів ордену Почесного легіону. Школу і розмістили в замку, а поруйноване західне крило було відбудоване. Школа і виховний заклад проіснували до початку 1960-х років.

== Ініціатива Андре Мальро ==

== Володар-заклад, фонди і експозиції ==

Головний експонат музея  — сам замок доби ренесансу, де попрацювали відомі його представники, серед яких [[Філібер Делорм]], [[Жан Бюллан]] , керамісти [[Бернар Паліссі]] та Массео Абакес (Masséot Abaquesne ) , [[Ніколо дель Аббате]]. Але замок добудовували і парк добудовували пізніше, так, [[сад бароко]] французького зразка створений за проектом Жуля Ардуена-Мансара. Проведені роботи по його відновленню. Невеликі добудови належать і добі французького [[класицизм]]у, тут працював до початку революції [[архітектор]] Антуан-Франсуа Пейр.

[[Замок]] (приміщення) перебуває в веденні Великого канцлера ордена Почесного легиона. А музей як заклад  — в веденні Міністерства культури Франції.

* В Національному музеї ренесансу розмістили десять [[гобелен]]ів із серії по біблійного царя Давида і Вірсавію, загальна довжина яких сягає семидесяти п'яти метрів. Це не єдині гобелени збірки. Серед експонатів - — гобелени за малюнками [[Джуліо Романо]]. В розділі текстилю - — тканини, котрі належали королю Англії Генріху VIII.

* Вироби з француького [[Срібло|срібла]] відомі в усьому світі. Власну колекцію виробів француького [[Срібло|срібла]] в музей передав Соломон Ротшильд ще [[1922]] року. Колекція - — [[експонат]] Національного музея ренесансу.

* В відділку зброї головують твори зброярів із колекції Едварда Вомона

* В музейній експозиції представлений також живопис, хоча його колекції не такі репрезентативні, як ренесансні колекції інших музеїв. Серед творів художників Північного Відродження - — картини [[Пітер Кук ван Альст|Пітера Кука ван Альста]]. Італієць Давид Гірляндайо (1452–1525) представлений [[Мозаїка|мозаїкою]] «Мадонна на троні з немовлям і янголами», французький художник-маньєрист Туссен Дюбрей - — картиною «Шлях на Голгофу», Леонар Лімузен (1505–1575)  — «Портретом Антуанетти де Бурбон» .

* Музей має також керамічні вироби з міста Ізміка, з італійських керамічних центрів. Саме в Музей ренесанса передали і археологічні знахідки з паризької майстерні кераміста Бернара Паліссі, знайдені під час реконструкції двору палацу-музея [[Лувр]].

== Дерев'яні рельєфи 16 ст. ==

== Гобелени збірки ==

== Колекція вітражів ==

* Frédérique Lemerle et Yves Pauwels, L'architecture à la Renaissance, Flammarion, Paris, 1998