Розп'яття на хресті: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 13:
При конструкції хреста з двох елементів, кожен мав свою латинську назву. Перший елемент — стаціонарна, вертикально вкопана стійка, називалась staticulum. Другий — patibulum, являв собою зйомну горизонтальну балку, яку й несли на собі засуджені до страти (crux деколи називали не тільки зібрану з двох елементів конструкцію, але й окремо patibulum). Іноді в центрі хреста прикріплювався невеликий виступ, на який розп'ятий міг спертися. Потім хрест закріплювали вертикально на загальний огляд. Часто самому розп'яттю передувала ганебна процесія, в ході якої засуджений повинен був нести свій хрест або патібулум,— дерев'яний брус вагою до 30-50 кг.
По прибутті на місце із засудженого знімали одяг, клали його на землю і цвяхами, широко розтягнувши руки, прибивали їх до кінців перекладини, яку потім за допомогою шнурків, підтягували на вершину заздалегідь вкопаного в землю стовба (або розпинали на хресті, який потім піднімали вертикально).
Страта була відома в [[Вавилон|Вавилоні]], [[Греція|Греції]], Палестині, Карфагені, але особливого поширення отримала в Стародавньому Римі, де стала основним видом болісної страти. Так стратили особливо небезпечних злочинців (бунтівників, зрадників, вбивць і т.д.) У Стародавньому Римі у разі вбивства господаря будинку всі раби, які проживали в будинку незалежно від статі і віку підлягали розп'яттю. Існує також згадування (Біблія, книга Ісуса Навина 8, 29 і 10; 26) про те, що розп'яття також застосовувалося в Палестині по відношенню до полонених царів. Розп'яті були й учасники повстання [[Спартак]]а.▼
Згідно з [[Християнство|християнським]] віровченням — [[Ісус Христос]] був [[Розп'яття Христове|розп'ятий]] за нас,— це зробило хрест символом християнської релігії. Страту через розп'яття пройшли і ряд християнських святих (апостоли [[Андрій Первозванний|Андрій]] та [[Апостол Петро|Петро]], мученик [[Клеонік Амасійський]]).▼
Основною причиною смерті при розп'ятті є [[асфіксія]], викликана набряком легенів і стомленням міжреберних м'язів, що беруть участь в процесі дихання та м'язів [[черевний прес|черевного преса]]. Основною опорою тіла в цій позі є руки, і при диханні м'язи черевного преса і міжреберні м'язи повинні були піднімати вагу всього тіла, що призводило до їх швидкого стомлення. Також здавлювання грудної клітини напруженими м'язами плечового поясу і грудей викликало застій рідини в легенях та набряк легенів. Додатковими причинами смерті служили зневоднення і втрата крові.
Рядок 21 ⟶ 20:
Розіп'ятий гинув довго та болісно, іноді, і протягом 5-6 днів.
▲Страта ця була відома в [[Вавилон|Вавилоні]], [[Греція|Греції]], Палестині, Карфагені, але особливого поширення отримала в Стародавньому Римі, де стала основним видом болісної страти. Так стратили особливо небезпечних злочинців (бунтівників, зрадників, вбивць і т.д.) У Стародавньому Римі у разі вбивства господаря будинку всі раби, які проживали в будинку незалежно від статі і віку підлягали розп'яттю. Існує також згадування (Біблія, книга Ісуса Навина 8, 29 і 10; 26) про те, що розп'яття також застосовувалося в Палестині по відношенню до полонених царів. Розп'яті були й учасники повстання [[Спартак]]а.
▲Згідно з [[Християнство|християнським]] віровченням — [[Ісус Христос]] був [[Розп'яття Христове|розп'ятий]] за нас,— це зробило хрест символом християнської релігії. Страту через розп'яття пройшли і ряд християнських святих (апостоли [[Андрій Первозванний|Андрій]] та [[Апостол Петро|Петро]], мученик [[Клеонік Амасійський]]).
Розп'яття як вид страти досі існує в законодавстві [[Судан]]у. Але перед самим розп'яттям виконується попереднє [[повішення]] засудженого, тобто розпинають вже мертве тіло.
| |||