Вікіпедія

Орухо: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
ZéroBot (обговорення | внесок)
148 517 редагувань
м r2.7.1) (робот додав: ru:Орухо
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 5:
 
== Географія та історія виробництва ==
Історично виробляється в північно-західних регіонах Іспанії: [[Кантабрія|Кантабрії]], [[Галісія|Галісії]] (галісійською називається «''ка́нья''», {{lang-gl|caña}}), [[Астурія|Астурії]], [[Кастилія-і-Леон|Кастилії і Леоні]], проте в останні десятиліття виготовляється і в інших частинах країни. Слово «''орухо''» означає ''виноградні вичавок'', і напій часто називається ''агуардіє́нте де ору́хо'' {{lang-es|aguardiente de orujo}}&nbsp;— ''палаюча вода з виноградних вичавок'' (''агуардієнте''&nbsp;— клас іспанських міцних алкогольних напоїв, що виробляються шляхом перегонки фруктової сировини)<ref name="ОrujoOrujo"/><ref name="Все"/>.
 
[[Файл:Plaza Capitán Palacios, Potes.jpg|thumb|left|220px|Центральна площа міста Потес, де проводиться Свято Орухо]]
Відомо, що в [[Середньовіччя|середньовіччі]] орухо виготовлявся в [[Католицтво|католицьких]] [[монастир]]ях Кантабрії, в особливості в області [[Льєбана (комарка)|Льєбана]]&nbsp;— ця місцевість і в XXI столітті залишається одним з найбільш відомих місць виробництва цього напою, причому частина його готується як і раніше в монастирях. До XVII століття виробництво орухо було широко поширене і в Галісії&nbsp;— там його виганяли надомним чином в [[Селяни|селянських]] господарствах<ref name="ОrujoOrujo"/><ref name="Все"/>.
 
І в Кантабрії, і в Галісії орухо отримав досить помітне етнокультурне значення. Жителі різних районів змагалися в якості орухо, розробляючи різні рецепти його вигонки&nbsp;— подібні конкурси нерідко проводилися в ході місцевих свят. Так, у містечку [[Потес]] досі щороку в [[листопад]]і відзначається «''Свято орухо''» ({{lang-es|Fiesta del Orujo}}), головною подією якого є конкурс серед виробників&nbsp;— переможці визначаються за підсумками загальної [[Дегустація|дегустації]] напою<ref name="ОrujoOrujo"/>.
 
У міру зростання популярності напою його виготовлення освоювалося жителями інших областей. У другій половині XX століття орухо виготовлявся на значній частині території Іспанії, однак найбільш значні його обсяги постачалися з Галісії, що дало основу місцевим виробникам заявляти про нього як про суто галісійський напій. У [[1989 ]]році галісійськими виробниками орухо була створена спеціальна Регулююча рада ({{lang-es|La Denominación Específica Orujo de Galicia}}), що регламентувала [[Технологія|технологію]] виготовлення напою і його географічну приналежність: відповідно до вимог ради назву орухо може мати лише напій, що вироблений в [[Галісія|Галісії]]<ref name="Рада"/>. Тим не менш, орухо під традиційною назвою продовжує активно проводитися в інших регіонах Іспанії<ref name="Все"/>.
Рядок 16:
== Технологія виробництва ==
[[Файл:Orujo de hierbas-2.jpg|thumb|right|200px|Чарка орухо, настояного на травах]]
Для виробництва орухо використовуються залишки винограду різних сортів&nbsp;— шкірка, кісточки, стеблинки&nbsp;— після їх вичавки в процесі виготовлення вина. Після зброджування у відкритих чанах виноградні вичавки поміщаються в металеві перегінні куби ''алькітари''&nbsp;— традиційно виготовлялися з міді&nbsp;— з відділенням відгонів (використовується тільки центральний відгін). Процес перегонки&nbsp;— однократний&nbsp;— триває зазвичай не менше шести годин. Таким чином, орухо технологічно і за складом дуже близький таким міцним виноградним алкогольним напоям інших країн, як [[граппа]], [[чача]], [[піско]] і інші<ref name="ОrujoOrujo"/><ref name="Алкоенц"/>.
 
Отриманий в результаті перегонки напій безбарвний і, при промисловому виробництві, абсолютно прозорий (при кустарному виробництві буває злегка мутним). Однак деякі сорти орухо витримуються протягом декількох років (не менше двох) в [[дуб]]ових [[бочка]]х, набуваючи золотистий або янтарний колір. Крім того, широко поширена практика настоювання орухо на ароматних травах, [[мед]]і, [[Прянощі|прянощах]] або [[Кава|кавових]] зернах&nbsp;— в цих випадках напій набуває найрізноманітніші відтінки зеленого, жовтого або коричневого кольорів<ref name="ОrujoOrujo"/><ref name="Все"/><ref name="Алкоенц"/>.
 
Вміст спирту в орухо традиційно складає від 35 до 50, іноді 60%. Однак в останні десятиліття набули поширення і більш легкі&nbsp;— тридцятиградусні сорти<ref name="ОrujoOrujo"/><ref name="Все"/>.
 
У [[2000-ні ]]роки до числа найбільш поширених на іспанському і європейському ринках марок орухо належали «Агуардентейро» ({{lang-es|Aguardenteiro}}), «Ель Афіладор» ({{lang-es|El Afilador}}), «Наваррес» ({{lang-es|Navarres}}) та «Руавьеха» ({{lang-es|Ruavieja}})<ref name="Все"/>.
Рядок 26:
== Подача та вживання ==
[[Файл:Queimada fuego.jpg|thumb|left|200px|Приготування кеймади]]
У чистому вигляді орухо вживається і як основний алкогольний напій&nbsp;— за їжею або сам по собі, і як [[дигестив]]. Виготовлені на основі орухо різні настоянки зазвичай подаються в якості [[аперитив]]ів<ref name="ОrujoOrujo"/><ref name="spainvino"/>.
 
Вживається як при [[Кімнатна температура|кімнатній температурі]], так і охолодженим<ref name="ОrujoOrujo"/><ref name="Рада"/>. Традиційно подається в [[стопка]]х, проте з середини XX століття в [[ресторан]]ах і [[бар]]ах часто розливається в [[Чарка|чарки]] з кулястою нижньою частиною і верхом, що злегка розширюється&nbsp;— прийнятих, зокрема, при подачі італійської [[Граппа|граппи]]<ref name="Рада"/>.
[[Файл:Queimada Galicia 1.jpg|thumb|200px|Розлив готової кеймади]]
 
Крім того, в Галісії існує стародавня традиція виготовлення з орухо слабоалкогольного напою ''кеймада'' ({{lang-gl|queimada}}). У глибокій глиняній мисці нарізана [[цедра]] [[лимон]]а, [[цукор]] і мелений [[кава]] заливаються орухо, після чого отримана суміш підпалюється&nbsp;— вогонь зазвичай приймає яскраво-блакитний колір. Отриманий після загасання вогню напій має значно меншу міцність, ніж сам орухо, і п'ється гарячим, зазвичай, із глиняних чашок або стаканів<ref name="ОrujoOrujo"/><ref name="Queimada"/>.
 
Вважається, що традиція кеймади походить від [[Кельтибери|кельтиберських]] часів, коли приготування подібного напою носило ритуальний характер, тому іноді підпалювання орухо в мисці супроводжується читанням заклинань і загадуванням бажань&nbsp;— подібні церемонії сприяють популяризації кеймади серед [[Туризм|туристів]]<ref name="Queimada"/>.
Рядок 44:
<ref name="Все">{{cite web|url=http://www.productsfromspain.net/aguardiente-de-orujo/aguardiente-de-orujo?session=767464|title=Aguardiente de Orujo from Spain|author=|publisher=|datepublished=|accessdate=|lang=|description=|archiveurl=http://www.webcitation.org/68Yri8R8B|archivedate=2012-06-20}}</ref>
 
<ref name="ОrujoOrujo">{{cite web|url=http://spanishfood.about.com/od/drinks/a/orujo.htm|title=Orujo — Traditional Liqueur|author=|publisher=|datepublished=|accessdate=|lang=en|description=|archiveurl=http://www.webcitation.org/68YrigKs4|archivedate=2012-06-20}}</ref>
 
<ref name="Queimada">{{cite web|url=http://spanishfood.about.com/od/drinks/r/queimada.htm|title=Queimada Recipe - Fire Drink of Galicia|author=|publisher=|datepublished=|accessdate=|lang=en|description=|archiveurl=http://www.webcitation.org/68Yrj8Ugn|archivedate=2012-06-20}}</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Орухо