Грецькі вчені епохи Відродження: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 24:
Окрім [[Південна Італія|південних італійців]], які населяли колишні візантійські території півострова і які ще досі залишалися грецькомовними й пов'язаними з візантійською культурою, до 1500 році грецька громада [[Венеція|Венеції]] налічувала 5 000 чоловік.
 
[[Венеція]], яка першою підточила підстави і міць Константинополя, стала за допомогою вільного вибору грецьких емігрантів найбагатшою спадкоємицею Візантії. Бібліотека [[Віссаріон Нікейський|ВіссаріонaВіссаріона]] була перевезена сюди ще до його смерті, 1472 року, і для багатьох греків цей багатий візантійськими елементами місто стало самим стерпним місцем заслання<ref>[Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,ISBN 960-12-0695-5,p.417]</ref> Венеціанці до того ж правили [[Крит]]ом та [[Далмація|Далмацією]], де також осіли тисячі грецьких біженців з [[Константинополь|Константинополя]], [[Фессалоніки|Фессалонік]] та інших візантійських центрів.
 
[[Крит]] став відомий насамперед своєю школою іконопису ([[Критська школа]]), яка після 1453 року стала найважливішою в грецькому світі.<ref>Maria Constantoudaki-Kitromilides in ''From Byzantium to El Greco'',p.51-2, Athens 1987, Byzantine Museum of Arts</ref>