Вікіпедія

Голобородько Василь Іванович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
категорії
Рядок 30:
 
Народився [[7 квітня]] [[1945]] року в селі Адріанополі на Луганщині. Середню школу-інтернат закінчив 1963 року. 1964 року вступив на українське відділення філологічного факультету [[Київський університет|Київського університету]]. 1965 року став студентом Донецького педагогічного інституту, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора з формулюванням: «за дії несумісні зі званням радянського студента». Ці дії полягали в тому, що поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», про що секретар Донецького обкому КПУ доповів у ЦК КПУ в «інформації» від 30 січня 1967. Влітку 1967 року була спроба продовжити здобувати вищу освіту в Літературному інституті в [[Москва|Москві]], але, попри те, що успішно пройшов творчий конкурс, Голобородька не допустили до вступних іспитів.
У 1968—19701968–1970 роках перебував на військовій службі в будівельних загонах на [[Далекий Схід|Далекому Сході]]. Після того працював на шахті та в радгоспі в рідному селі. 2001 року здобув вищу освіту в Луганському державному педагогічному університеті ім. Т. Г. Шевченка.
 
== Творча біографія ==
Рядок 54:
Пізніші поетичні збірки Голобородька засвідчили його певну еволюцію. Він зберіг колишню світлість і безпосередність переживання, глибину вразливості та легкість уяви, але поєднав їх із змужнілістю, ширшим баченням світу й наполегливішою громадянськістю, — хоч вона в нього, як і раніше, не публіцистична, а явлена саме в неповторному переживанні суспільно-важливих явищ, драматичних сторінок національної та сучасної історії, образів подвижників українського слова. Голобородько став епічніший — не за рахунок зовнішньої масштабності, а за рахунок повноти саморозгортання теми. Як і раніше, в його поезії панує відчуття доброти людського призначення, хоч життя і додало гіркоти чи, може, добросердої сумовитості та великодушної іронії, які рятують від песимізму. У своїх віршах Василь Голобородько не шукає прямої відповіді на пекучі проблеми буття, його поезія — це своєрідний погляд на людину «з середини, в матеріалі національної психіки й чуттєвості, ожилих та оновлених архетипах народної художності» (І.Дзюба).
 
Світ поезій Василя Голобородька змушує нас звернутись до себе, до своєї історії, вимагає бути уважними до того, що відбувається навколо, що чекає нас завтра. Читаючи вірші поета, можна помітити небуденність його художнього слова. Сам поет про творчість говорить: «…процес народження вірша схований для мене, я не знаю, чому зупиняюся душею саме на цих виразах.. Крик птаха у природі і стан закоханості людини не мають нічого спільного, але в мові позначені одним виразом. Я схотів написати вірша щоб виправдати якраз оте переносне його значення». І далі: „Буває«Буває, напишеш вірша і не знаєш, з чого він народився. Скажімо, проаналізувавши потім уже «Міждо„Міждо мир хрещений»хрещений“, я зрозумів, що він побудований на слові «хрести»„хрести“, яке має безліч значень—хреститися, озивати когось, бити нагайкою тощо — на цьому він виріс. Може я хотів написати про щось, але увага моя зупинилась на ньому… Моє слово не вогнисте, в моїй поезії — метелики, бджоли. Але я засвідчую перед світом, Богом і людьми: тут Україна, і ви українці“українці».
Як бачимо, процес народження вірша є складним і навіть незбагненим. Тож оцінюючи поетичне слово нашого земляка, врахуємо непересічність творчого акту, вслухаємось у високий політ авторової душі. Не будемо поспішати з миттєвими висновками, а перечитаємо написане, поміркуємо над ним.
(Джерело: В.Голобородько. Ікар на метелекових крила. Вірші.—К., 1990; В.Голобородько. Слова у вишиваних сорочках.—К., 1999.)
Рядок 66:
* «Летюче віконце»;
* «Зелен день», 1988;
* Ікар на метелекових крилах. Вірші.—К., 1990;
* «Калина об Різдві», 1992;
* Слова у вишиваних сорочках.—К., 1999;
Рядок 83:
* ''Пастух Т.'' Рухомий храм нечуваного віросповідання // Дзвін. 2005. № 4.
* ''Дзюба І. М.'' [[Енциклопедія сучасної України]]. — Т. 6. — Київ, 2006., стор. 45-46 nbsp;
* ''Кузьменко О.'' Поетика Василя Голобородька. – — Донецьк: НТШ-Донецьк, [[Східний видавничий дім]], – — 2005. – — 196 с.
* ''Шутенко Ю.'' Фольклорна традиція та авторське “Я”«Я»: поезія Василя Голобородька. - — Київ, 2007. – — 355 с.nbsp;
* ''Пастух Т.'' Про мишу в норі, Роберта Бернса та Василя Голобородька // Слово і Час 2008, №8№ 8 с. 31-39. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/SCh/2008_8.pdf]
* '''Постаті'''. Нариси про видатних людей Донбасу. – — Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2011. – — 216 с.
 
== Джерела ==
 
* [http://tisk.org.ua/?p=8440 Повне зібрання віршів]
* [http://tisk.org.ua/?p=6011 Василь Голобородько й триста шістдесят п’ятьп'ять українських птахів]
* [http://ukrlife.org/main/cxid/goloborodko.htm ''Оксана Кузьменко''. Поетика Василя Голобородька. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 196 с.]
* [http://nspu.org.ua/dovidnyk/Г Голобородько на сайті НСПУ]
Рядок 99:
 
{{Вікіфікувати|дата=Квітень 2011}}
[[Категорія:Уродженці Перевальського району]]
 
[[Категорія:українськіУкраїнські поети]]
[[Категорія:українські прозаїки]]
[[Категорія:українські перекладачі]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Голобородько_Василь_Іванович