Далмація: відмінності між версіями

15 байтів додано ,  9 років тому
м
r2.7.2+) (робот додав: be:Далмацыя; косметичні зміни
м (робот змінив: id:Dalmatiaid:Dalmasia)
м (r2.7.2+) (робот додав: be:Далмацыя; косметичні зміни)
[[FileФайл:Croatia-Dalmatia.png|thumb|200px]]
 
'''Далма́ція''' ({{lang-hr|''Dalmacija''}} , {{lang-la|Dalmatia}}) — історична область на північному заході [[Балканський півострів|Балканського півострова]], на узбережжі [[Адріатичне море|Адріатичного моря]]. Розташована між островом [[Раб (острів)|Раб]] ([[Хорватія]]) на північному заході і затокою [[Которська затока|Котор]] ([[Чорногорія]]) на південному сході.
 
[[Загора]] (приморська долина), має ширину від п'ятдесяти кілометрів на півночі до декількох кілометрів на півдні. [[Боснія]] має декілька кілометрів узбережжя на півдні Далмації.
 
== Визначення ==
В давнину [[Далмація (Римська провінція)|історична Далмація]] була значно більше, ніж сьогоденна Далмація, яка мала протяжність від [[Істрія|Істрії]] до [[Албанія|Албанії]]. Далмація має значення не тільки географічне, але і загальне: громада зі спільною культурою і типами поселень, спільною східною частиною Адріатичного моря з вузьким узбережжям, [[середземноморський клімат|середземноморським кліматом]], [[склерофіли|склерофільною]] рослинністю [[іллірійці|Іллірійської]] провінції, Адріатичною [[карбонатна платформа|карбонатною платформою]], і [[карст]]овою [[геоморфологія|геоморфологією]].
 
Південна частина історичної Далмації, затока Котор, не є частиною сучасної хорватської Далмації, а є частиною Чорногорії.
 
== Географія ==
На узбережжі клімат середземноморський, далі від узбережжя помірно континентальний. В горах зими морозні і сніжні, а літо спекотне і сухе. В південній частині зими м'якші.
 
За багато сторіч ліса були вирубані і замінені чагарниками і пустовщинами. Існує вічнозелена рослинність на узбережжі.
 
Ґрунти бідні, крім тих що на рівнинах, де родючі ґрунти і тепле літо надають можливість для землеробства. Головні культури -— маслини і виноград.
Адріатичне море має добру якість води<ref>[http://www.vodice.net/doc/brosura_ENG_19012007.pdf Republic of Croatia, Ministry of Environmental Protection, Physical Quality and construction (2006)]</ref>, маючи величезну кількість заток, островів і каналів, Далмація — привабливе місце для морських перегонів і морського туризму.
 
Далмація також має декілька національних парків, які є туристичними об'єктами: карстова річка [[Пакленица]], архіпелаг [[Корнати]], [[Річковий поріг|пороги]] [[Крка національний парк|Крка]] і острів [[Млєт]].
 
== Адміністративний поділ ==
Назва Далмація походить від імені [[Іллірійці|іллірійського]] племені [[далмати|далматів]] які жили в східній частині Адріатичного узбережжя в 1 тисячолітті до Р.Х. Вона була частиною [[Іллірія|Іллірійського]] королівства між 4 сторіччям до Р.Х. і [[Іллірійські війни|Іллірійськими війнами]] (220, 168 до Р.Х.), коли [[Римська республіка]] заснувала свій протекторат на південь від річки Неретви. Назва "Далмація" вживалась вірогідно з другої половини 2 століття і безперечно з першої половини 1 століття до Р.Х., межами були річки Крка и Неретва<ref>S.Čače, ''Ime Dalmacije u 2. i 1. st. prije Krista'', Radovi Filozofskog fakulteta u Zadru, godište 40 za 2001. Zadar, 2003, pages 29,45.</ref>. Вони поступово були включені в римські володіння до заснування римської провінції [[Іллірік (римська провінція)|Іллірик]] у 32-27 роках до Р.Х.
 
В 9 році після Р.Х. далмати разом з паннонійцями розпочали низку заколотів<ref>Charles George Herbermann, ''The Catholic Encyclopedia: An International Work of Reference'' (1913) </ref>, але вони були вже остаточно придушенні в 10 році від Р.Х., Іллірія була розділена на дві провінції, [[Паннонія|Паннонію]] і Далмацію, які займали велику частину Дінарських Альп а також східне узбережжя Адріатики.<ref>M.Zaninović, ''Ilirsko pleme Delmati'', pages 58, 83-84.</ref> Далмація була місцем народження римського імператора [[Діоклетіан]]а, який побудував [[Діоклетіанів палац]] на місці сучасного Спліта<ref>[http://www.megalithic.co.uk/article.php?sid=17691 C. Michael Hogan, "Diocletian's Palace", The Megalithic Portal, ed. Andy Burnham, Oct 6, 2007]</ref>. Під час великої реорганізації Римської імперії в 297 від Р.Х. кордони Далмації були змінені, південна частина району [[Нарона]] була відрізана і стала римською провінцією ''Praevalis'' ([[Превалітанія]]), район Нарона залишився від Будви до річки Цетина,<ref>D. Mandić, Crvena Hrvatska, pages 68-83</ref>, хоч [[Лібурнія]] і була частиною Далмації, але вона мала статус окремої адміністративно-територіальної одиниці в античні часи і на початку середньовіччя<ref>J.Medini, ''Provincia Liburnia'', Diadora, vol. 9, Zadar, 1980, page 433</ref>.
[[Файл:Roman_provinces_of_Illyricum,_Macedonia,_Dacia,_Moesia,_Pannonia_and_Thracia.jpg|thumb|300px|Римська Далмація і довколишні землі]]
 
Історик [[Моммзен Хрістіан Матіас Теодор|Теодор Моммзен]] писав (в своїй ''Провінції Римської імперії''), що вся Далмація була повністю латинізована в четвертому сторіччі. Тем не менш, аналіз археологічних матеріалів того періоду вказує, що процес латинізації був вельми виборчим. Хоч міські центри, прибережні й внутрішні, були майже повністю латинізованими, ситуація в сільській місцевості була абсолютно іншою. Попри те, що іллірійці зазнали сильної асиміляції, вони продовжували говорити на своїй рідній мові, поклонялись власним богам і мали власні традиції, підпорядковувались власній соціально-політичній племінній організації, яка була адаптована до римської адміністрації і політичної структури лише в деяких потребах<ref>A. Stipčević,'' Iliri'', Školska knjiga Zagreb, 1974, page 70</ref>.
 
Після падіння [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] в [[476]], з початком [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] в регіоні урядували [[готи]] до [[535]], коли [[Юстиніан I]] приєднав Далмацію до [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], але Лібурнія лишилась в готському володінні як ''Liburnia Tarsatica''. .<ref>I.Mužić, ''Hrvatska povijest devetoga stoljeća'', Naklada Bošković, Split 2006</ref>
=== Середньовіччя ===
У [[568]] від Р.Х., після [[Авари|аварської]] навали Далмація була зруйнована і спустошена романськомовне населення збереглося лише в укріплених прибережних містах і в гірських районах, на кшталт [[морлахи|морлахів]]. Місцеві мешканці зберегли романську [[Далматинська мова|далматинську мову]]. Після аварів прийшли племена слов'ян, які поселилися в Далмації.
 
 
==== Суперництво між Венецією, Візантією, Хорватією і Угорщиною ====
 
[[Венеціанська республіка]] з десятого століття робила кілька спроб взяти під контроль острови і міста-держави Далмації, однак Візантія також зберігала вплив на них. Цей вплив Візантії зник наприкінці одинадцятого століття, коли [[Королівство Угорське (1000 —1526)|Королівство Угорщина]] розширила свій вплив на південь, і Хорватія поступилася своєю незалежністю на користь Угорщини внаслідок підписання [[Pacta conventa]].
 
13, 14 і 15 століття пройшли в Далмації під знаком суперництва між Венецією і Угорським королівством.
 
=== Сучасність (1420-1797): венеціансько-турецьке суперництво ===
Венеціанська республіка контролювала велику частину Далмації з [[1420]] до [[1797]], південна частина називалась [[Албанія Венетська]]. [[Венетська мова]] була [[Лінгва франка]] в Середземномор'ї на той час, і це сильно вплинуло на далматинську мову, в меншій мірі на хорватську і [[албанська мова|албанську]].
 
В [[1481]] Далмація присягнула на вірність [[Османська імперія|Османській імперії]]. Це надало свої торгові переваги, такі як доступ до [[Чорне море|Чорного моря]]. [[Дубровницька республіка]] стала одним з головних конкурентів Венеціанських купців в 15 і 16 сторіччях.
=== Наполеонівські часи ===
 
Цей період був раптово перерваний падінням Венеціанської республіки в [[1797]]. Наполеонівські війська окупували край і припинили незалежність Дубровницької республіки, але врятували її від окупації [[Російська імперія|Російською імперією]] і Чорногорією.
 
У [[1805]] році Наполеон створив своє [[Королівство Італія (1805 – 1814)|Королівство Італія]] довкола Адріатичного моря, приєднав до нього колишню венеціанську Далмацію від Істрії до Котору. У [[1809]] він відокремлює венеціанську Далмацію від королівства Італія і засновує Іллірійські провінції, які були приєднані до Франції, і оголошує свого маршала [[Никола Жан де Дьо Сульт|Николу Жан де Дьо Сульта]] герцогом Далмації.
{{Croatia-geo-stub}}
{{Провінції Риму}}
{{Link FA|hr}}
 
[[Категорія:Історичні області Європи]]
[[Категорія:Хорватія]]
 
{{Link FA|hr}}
 
[[als:Dalmatien]]
[[an:Dalmacia]]
[[ar:دالماسيا]]
[[be:Далмацыя]]
[[be-x-old:Далмацыя]]
[[bg:Далмация]]
711 076

редагувань