Електрокардіографія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Іванко1 (обговорення | внесок) м суміш розкладок за допомогою AWB |
Немає опису редагування |
||
Рядок 10:
}}
'''Електрокардіогра́фія''';) (скорочено '''ЕКГ''') — це метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають у [[серце|серцевому м'язі]] під час його діяльності, з поверхні тіла. Криву, яка відображає електричну активність [[серце|серця]], називають електрокардіограмою (ЕКГ). Таким чином, ЕКГ — це запис коливань різниці потенціалів, які виникають у серці під час його [[збудження]].
Електрокардіографія є одним з основних методів дослідження серця і діагностики захворювань [[серцево-судинна система|серцево-судинної системи]]. ЕКГ є незамінним у діагностиці порушень ритму і провідності, гіпертрофій, [[ішемічна хвороба серця|ішемічної хвороби серця]]. Цей метод дає можливість з великою точністю говорити про локалізацію вогнищевих змін [[міокард]]а, їх розповсюдженість, глибину і час появи. ЕКГ дозволяє виявити дистрофічні й склеротичні процеси в міокарді, порушення електролітного обміну, що виникають під впливом різних токсичних речовин. ЕКГ широко використовують для функціонального дослідження серцево-судинної системи. Поєднання електрокардіографічного дослідження з функціональними пробами допомагає виявити приховану коронарну недостатність, перехідні порушення ритму, проводити диференційний діагноз між функціональними та органічними порушеннями роботи серця.
| |||