Братські школи: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
невірно вказана школа |
||
Рядок 3:
Навчання грамоти ділилося на три етапи: вивчення азбуки, робота з часословом і псалтирем. Кожен завершувався принесенням учнями в школу для вчителя горшків каші. В цей день занять у школі не було, діти повторювали лише "зади", тобто вивчене в минулому. Учитель і школярі приступали до спільної трапези. Оскільки учні в різний час завершували вивчення азбуки, часослова, псалтиря, такі обіди траплялися не так уже й рідко. Закінчивши їжу, учні виносили горня на подвір’я і розбивали його. Етнограф та історик М.Сумцов, котрий досліджував виникнення цього звичаю, писав, що він є відгуком далеких часів, коли східні слов’яни приносили кашу богам землеробства. Горшками після жертвоприношення не користувалися, бо вважали смертних людей недостойними брати до вжитку священий посуд.
У [[Львівська братська школа|Львівській братській школі]] працювали такі видатні вчені, як [[Зизаній Лаврентій|Лаврентій]] та [[Зизаній Стефан|Стефан Зизанії]], [[Борецький Іов|І.Борецький]] та інші. Значну підтримку надавав школі гетьман [[Сагайдачний|П.Сагайдачний]]. [[Київська братська школа|Київську братську школу]] створили 1615 р. за зразком статуту Львівської. У школі викладали видатні вчені 17 ст. [[Борецький Іов|Йов Борецький]], [[Смотрицький Мелетій|Мелетій Смотрицький]], [[Сакович Касіян|Касіян Сакович]], Захарія Копистенський. Восени 1631 р. виникла Лаврська школа, заснована [[Могила Петро Симеонович|П.Могилою]]. Тут на вищому рівні вивчали граматику, риторику, діалектику, геометрію, музику, астрономію, історію. У 1632 р. внаслідок об’єднання з
Під впливом братств виникають також парафіяльні школи при церквах і монастирях. Все це сприяло поширенню освіти серед широких верств населення. Іноземний хроніст Павло Алеппський писав у зв’язку з цим: "У країні козаків усі діти вміють читати, навіть сироти". Чеський педагог [[Ян Амос Коменський|Ян Амос Коменський]] чимало використав з практики Б.Ш. для своєї "Великої дидактики". В несприятливих політичних умовах Б.Ш. в кінці 17 та у 18 ст. занепали.
| |||