|
Осадові родовища поділяють на власне осадові і вулканогенно-осадові.
== Поширення ==
Типові представники власне осадових родов. – нижньоолігоценові родов. України (Нікопольське, Великотокмацьке та ін.), Грузії (Чіатурське). Масштаби рудоносності цих родовищ великі – бл. 50-75% від запасів М.р. всіх континентів. Прикладом вулканогенно-осадових родов. можуть бути стратифіковані родов. залізних і М.р. в морській кременисто-карбонатній товщі фаменської доби Атасуйського району Центр. Казахстану, Півд. Африки (Калахарі, запаси 7,5 млрд т з вмістом Mn понад 30%). Серед вулканогенних родов. виділяють гідротермальні і контактово-метасоматичні. Характерні представники метаморфізованих родов. – родов. Індії, представлені метаморфізованими докембрійськими осадовими утвореннями. Серед родов. кори вивітрювання виділяють залишкові накопичення і продукти їх локального перевідкладення (типу латеритів, глибокого вилуговування) та інфільтраційні утворення. Розподіл родов. дуже нерівномірний. Велика частина світових промислових запасів манґанових руд припадає на Україну (42,2%), ПАР (19,9%), Казахстан (7,3%), Габон (4,7%), Австралію (3,5%), Китай (2,8%) і Росію (2,7%). Значна кількість манґану виготовляється в Бразилії та Індії. Гол. родов. М.р. знаходяться в Україні (Нікопольське, Великотокмацьке), ПАР – в Капській провінції і в провінції Трансвааль, в Грузії (Чіатурське), в Центр. Казахстані. Інші родов. М.р. відомі в Австралії, Габоні, Бразилії, Індії, Ґані.
Родовища вивітрювання утворені по манґанвмісних метаморфізованих силікатних і карбонатних породах. Поширені вони г. ч. в Індії і Бразилії, а також в Канаді, Венесуелі, Габоні, ПАР і Австралії. Вміст Mn в них 30-50%. Великі метаморфогенні родовища є в Індії і Бразилії, де вміст Mn 10-20%, а також в ПАР (Калахарі), де сумарна продуктивна потужність пластів становить 20-50 м при вмісті Mn в руді 38-48%.
== Видобуток і переробка руд ==
|
