Об'єднання Німеччини: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 192:
В парламенті, група держав, відома як {{lang-de|Mittelstaaten}}&nbsp;— «держави в середині» ([[Баварія|Баварія,]] [[Королівство Вюртемберг|Вюртемберг]], великі герцогства [[Велике герцогство Баден)|Баден]] і [[Велике герцогство Гессен|Гессен-Дармштадт]], і герцогства [[Герцогство Саксен-Веймар|Саксен-Веймар]], [[Саксен-Майнінген]], [[Саксонія-Кобург]] та [[Нассау (Німеччина)|Нассау]]), підтримали повну демобілізацію в державах союзу. Уряди цих країн відхилили привабливі обіцянки і жахливі погрози, якими Бісмарк сподівався переконати виступити проти Габсбургів. У військовому штабі Пруссії зрозуміли, що єдиними союзниками серед німецьких держав проти Габсбургів були великі герцогства [[Мекленбург-Шверін]] і [[Мекленбург-Стреліц]] (дрібні князівства, що межують з [[Бранденбург]]ом з невеличким військом та слабким політичним впливом), а єдиним союзником за кордоном була Італія<ref>Sheehan, сс. 905–906.</ref>.
 
Опозиція до прусської тактики залізної руки виникла і серед інших соціальних і політичних груп. Ради міст німецьких держав, ліберальні члени парламенту і торгових палат, які виступали за єдину державу, які бачили великі переваги в об'єднанні, виступали проти будь-якої війни між Пруссією і Австрією: такий конфлікт служитиме лише монархічним династіям, а не інтересам громадян, які вони розуміли як «цивільні» та / або «буржуазні». Суспільна думка також виступала проти домінування Пруссії. Католицьке населення вздовж річки [[Рейн]], особливо в таких регіонах, як космополітичний [[Кельн]] і щільнонаселена [[Рурський регіон|долина Руру]], схилялось в бік Австрії. В пізній веснsвесні, найважливіші держави виступали проти зусиль Берліна з силової реорганізації німецьких держав. Прусський уряд сприймав питання німецької єдності, як питання влади і того, хто при підтримці армії міг її здобути. Ліберали у Франкфуртському бундестазі бачили досягнення єдності німецьких держав, внаслідок переговорів та розподілу влади серед багатьох партій<ref>Sheehan, С. 909.</ref>.
 
[[Файл:1866 prinz-friedrich-karl-bei-koeniggraetz 1b-640x428.jpg|thumb|upright=1.3|Прусський принц [[Фрідріх Карл Ніколаус|Фрідріх Карл]] наказує своїм військам атакувати в [[Битва під Садовою|битві при Кеніггреці]]. Принц і його військо прибули пізно і в невірне місце, але прибувши, він наказав своїм військам одразу вступати в бій. Ця рішуча битва, перемогу в якій здобула Пруссія, примусила Габсбургів припинити війну та заклала основу для розв'язку [[Німецьке питання|німецького питання]] в [[Малонімецький шлях об'єднання Німеччини|малонімецькому сенсі]], або «Німеччини без Австрії».]]