Вікіпедія

Мельничук Олександр Савич: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Albedo (обговорення | внесок)
128 641 редагування
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{Othernames|Мельничук}}
'''МельничукОлекса́ндр ОлександрСа́вич СавичМельничу́к ''' (*[[12 липня]] [[1921]], с. [[Писарівка (Кодимський район)|Писарівка]], тепер [[Кодимський район|Кодимського району]] [[Одеська область|Одеської області]]  — [[19 березня]] [[1997]], [[Київ]]) — український мовознавець, доктор філологічних наук з 1965, [[професор]] з 1966, член-кореспондент [[Академія наук СРСР|АН СРСР]] з 1981, академік [[НАН України]] з 1985.
 
== Біографія ==
У 1947 році закінчив [[Київський університет]]. З 1950 працював в [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України|Інституті мовознавства НАН України]] (з 1961 — завідувач відділу загального і слов'янського мовознавства). Академік-секретар Відділення літератури, мови і мистецтвознавства НАН України (1971-19781971–1978), голова Комітету наукової термінології при [[Президія НАН України|Президії НАН України]] (1987-19921987–1992), відповідальний редактор журналу «[[Мовознавство (журнал)|Мовознавство]]» (1987-19931987–1993).
 
Працював у мовних галузях загального та [[Індоєвропейські мови|індоєвропейського мовознавства]], [[славістика|славістики]], [[українська|української]] та [[російська|російської]] мов. Керував підготовкою фундаментального семитомного «[[Етимологічний словник української мови|Етимологічного словника української мови]]», створив школу українських етимологів.
 
Похований у м.[[Київ]] на [[Байковий цвинтар|Байковому цвинтарі]].
 
== Науковий доробок ==
За словами колег, Мельничук у своїх дослідженнях йшов шляхом узагальнень від праць, пов'язаних безпосередньо з синхронічною україністикою, до етимологічних і загальнолінгвістичних, від загальнославістичйих до загальноіндоєвропеїстичних.
 
Новим було бачення Мельничука філософських проблем мовознавства, зокрема таких, як мова і мислення, система і структура мови, мова як знакова система.
 
Багато уваги вчений приділяв питанню розвитку мови. У статті «Розвиток мови як реальної системи» (1981) та в інших працях розвиток мови розглядав через призму її системності й дійшов таких висновків:
* 1) мова еволюціонує поступово (не стрибкоподібно), не порушуючи рівноваги системи;
* 2) якщо мовні зміни приводять до посилення системності, то мова прогресує, а якщо до послаблення  — регресує;
* 3) прогрес мови  — це зростання її можливостей виражати новий зміст;
* 4) причини мовних змін можуть бути свідомими (пов'язані з розвитком [[соціум]]у) і несвідомими (які мають психолінгвістичну природу); прикладом перших є [[пуризм]];
* 5) потужним чинником розвитку мови є [[мислення]], при цьому роль мислення на різних етапах розвитку мови є неоднаковою: «...… у процесі історичної взаємодії між мисленням і структурою мови загальний вплив мислення на мовну структуру поступово посилюється, у той час як зворотний вплив структури мови на мислення відповідно послаблюється».
 
Будучи видатним теоретиком порівняльно-історичного мовознавства, Мельничук, як і [[Шлайхер]], переконаний у реальності реконструйованих мовних праформ, тому він залучав до більш широких порівнянь не тільки зафіксовані писемністю форми, а й реконструйовані. Це дало йому змогу вийти за межі окремих мовних родин, поглибити доісторичну перспективу мовознавства і висунути ідею спорідненості всіх мов світу, їхнього походження від єдиної прамови людства, про що йдеться в його фундаментальній праці «Про всезагальну спорідненість мов світу» (1991).
Рядок 26:
Видатним теоретиком був Мельничук і в галузі україністики та славістики. У монографії «Розвиток структури слов'янського речення» він детально простежив еволюцію речення в слов'янських мовах від найдавніших часів до наших днів, а в академічному підручнику «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» дав ґрунтовний опис синтагматичного членування українського речення.
 
== Найважливіші праці ==
* «Розвиток структури слов'янського речення» ([[1966]]),
* «Про роль мислення у формуванні структури мови» ([[1966]]),
* «Поняття системи і структури мови» (1970),
* «Про генезу індоєвропейського вокалізму» (1979),
* «Про мову Київського літопису XII століття» (1983).
 
Крім цього, Мельничук був співавтором і редактором праць:
* «Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов'янських мов» (1966),
* «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972),
* «Сучасне зарубіжне мовознавство» (1983),
* «Історична типологія слов'янських мов» (1986) та ін.
 
== Див. також ==
Рядок 44:
 
== Джерела ==
* О.  С.  Мельничук  — чл.-кор. АН УРСР. «Мовознавство», 1968, №  1
* 60-річчя чл.-кор. АН УРСР О.  С.  Мельничука. «Вісник АН УРСР», 1981, №  6
* 70-річчя акад. АН УРСР О.  С.  Мельничука. «Вісник АН УРСР», 1991, №  7
* Олександр Савич Мельничук. «Мовознавство», 1997, №  2—3
* Олександр Савич Мельничук: Біобібліографія до 80-річчя. К., 2001
* [http://www.inmo.org.ua/news/melnychuk.html Міжнародна наукова конференція «Академік Олександр Савич Мельничук і сучасне мовознавство»]
 
== У мережі ==
* [http://inmo.org.ua/history/famous-workers/oleksandr-savich-melnichuk.html Сторінка О.  С.  Мельничука на сайті Інституту мовознавства ім. О.  О.  Потебні НАН України]
 
[[Категорія:Українські мовознавці]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Мельничук_Олександр_Савич