Трійка НКВС: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
DixonDBot (обговорення | внесок)
м Додавання/виправлення дати для: Шаблон:Розширити розділ
м суміш розкладок за допомогою AWB
Рядок 1:
'''Особлива трійка НКВС''' — орган позасудового винесення вироків в [[СРСР]], що існував в [[1937]]–[[1938]] роках під час [[Великий терор|Великого терору]]. Трійки формувалися зазвичай на рівні області. Складалися з начальника підрозділу НКВС, секретаря обкому партії і [[прокурор]]а. Ще раніше трійки при колегії [[ОДПУ]] — попередника [[НКВД]] — виносили вироки за статтями кримінального кодексу.
 
[[31 липня]] [[1937]] голова НКВС [[Микола Єжов]] підписав [[наказ НКВС № 00447]] «Стосовно операції з репресування колишніх [[куркуль|куркулів]], карних злочинців і інших антирадянських елементів», в якому визначалося завдання розгрому «антирадянських елементів» і склад «оперативних трійок» з прискореного розгляду справ такого роду. Цей наказ був схвалений на пленумі ЦК [[КПРС|ВКП(б)]]. До складу трійки зазвичай входили: як голова — місцевий начальник НКВCНКВС, члени — місцеві прокурор і перший секретар обласного, краєвого або республіканського комітету ВКП(б). Для кожного регіону [[СРСР|Радянського Союзу]] встановлювалися ліміти з «Першої категорії» (розстріл), і з «Другої категорії» (заслання в табір на термін від 8 до 10 років).
 
Підвалини спрощення процедур судочинства, які стосувалися лише злочинів, пов'язаних з терористичними актами та терористичними організаціями проти працівників радянської влади, були закладені ще Постановою ЦВК та РНК СРСР від 1 грудня 1934 року<ref>[http://stalin.memo.ru/images/1934.htm Постанова ЦВК та РНК СРСР від 1 грудня 1934 року]</ref> та злочинів, пов'язаних з диверсіями і шкідництвом,&nbsp;— Постановою ЦВК СРСР від 14 вересня 1937 року<ref>[http://www.memorial.krsk.ru/DOKUMENT/USSR/370914.htm Постановление ЦИК СССР. О внесении изменений в действующие уголовно-процессуальные кодексы союзных республик]</ref>. Постанови розпочали тенденцію застосування репресивними органами спрощених процедур слідства та судочинства, що вплинуло в пізнішому часі на заміну ведення судочинства позасудовими органами, такими як трійки [[НКВС]]. Спрощена процедура судочинства протирічила нормам 111 статті [[Конституція СРСР 1936 року|Конституції 1936 року]], яка передбачала без винятків відкритість судового процесу та забезпечення обвинуваченому права на захист.<ref>[http://www.hist.msu.ru/ER/Etext/cnst1936.htm КОНСТИТУЦИЯ (ОСНОВНОЙ ЗАКОН) СОЮЗА СОВЕТСКИХ СОЦИАЛИСТИЧЕСКИХ РЕСПУБЛИК Утверждена Чрезвычайным VIII съездом Советов Союза ССР 5 декабря 1936 года]</ref>