Near-field communication: відмінності між версіями

'''«Near Field Communication», або «NFC»''' («комунікаціязв'язок ближньогона поляневеликих відстанях») — технологія бездротового високочастотного зв'язку малого радіусу дії, яка дає можливість обміну даними між пристроями, якіщо знаходяться на відстані не більше 10 сантиметрів (близько 4-х дюймів), найчастіше до 4 сантиметрів.

Ця технологія є простим розширенням стандарту безконтактних карт «EMV» («ISO 14443»), яка дозволяє використання смарт-карток з чипом без контакту з терміналом для здійснення фінансової транзакції. Пристрій з функцією «NFC» (наприклад, смартфон) може підтримувати зв'язок як з наявними смарт-картками, так і з терміналами стандарту «ISO 14443», а також з іншими пристроями з функцією «NFC». Це означає, що ця технологія може використовуватися на існуючій інфраструктурі для безконтактних карток, у громадському транспорті тощо. «NFC» розроблена перш за все для використання у мобільних телефонах.

Перевагою даної технології є часшвидкість навзаємодії те, щоб знайти інший пристрій - вінміж становитьпристроями (близько 0,1 секунди). «NFC» працює на частоті 13.56 MHz. Швидкість обміну даними становить до 424 кбіт/сек.