Відкрити головне меню

Зміни

2 байти додано ,  6 років тому
нема опису редагування
'''Бейлик''' - — земельне володіння патріархального родового об'єднання, удільне князівство на чолі з [[Бей (титул)|беєм]] у періоди родоплемінного ладу, [[середньовіччя]], [[Новий час|Нового часу]] на [[Близький Схід|Близькому Сході]], в [[Середня Азія|Середній Азії]], [[Закавказзя|Закавказзі]], Північній Африці, [[Кримське ханство|Кримському ханстві]]. Відповідає арабському [[емірат]]у.
 
Система поділу Кримського ханства на бейлики була успадкована від [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Ханство поділялося на наступні бейлики: кримськотатарських родів Ширін, Барин, Аргин, Яшлав (Сулеш), Седжет; [[Ногайці|ногайського]] роду Мансур (Мангит); [[Половці|половецького]] роду Кипчак. Частина бейликів була утворена шляхом захоплення земель родовими військовими загонами у 13 столітті, до встановлення влади династії Гиреїв, частина з'явилась як пожалування [[хан]]ів.
 
Після утворення Кримського ханства беї стали васалами хана. У спеціальному привілеї хана фіксувалися права бейського роду на землю, його імунітети та [[васал]]ьні повинності. За умови припинення бейської [[Династія|династії]] чи зради бея бейлик міг перейти хану. Частина земель бейлику входила до домену бейського роду, частина виділялася в умовне землеволодіння за військову службу бейським васалам - — [[мурза]]м. Населення окремого бейлика складало окремі підрозділи народного та феодального ополчень і регулярної армії. Бейлик мав часткову автономію в адміністративних, судових та фінансових справах.
 
Найбільшим за розміром був бейлик роду Ширін. Він займав територію півночі та сходу [[Кримський півострів|Криму]] - — від м. Ор-Капи (зараз [[Армянськ]]) на півночі, міста Карасубазар (нині [[Білогірськ|Білогірськ]]) на заході і до міста Боспор (нині [[Керч]]) на сході, з адміністративним центром у місті Солхат (нині [[Старий Крим (місто)|Старий Крим]]). Центральним органом управління бейлику Ширін був [[Диван|диван]].
 
Значними були також бейлики родів Аргин, Яшлав, Мансур, Барин.
Бейлик роду Аргин обіймав частину південного Криму від м. Кафа (нині [[Феодосія]]) до м. Солдайя (нині [[Судак (місто)|Судак]]). Бейлик роду Яшлав займав частину південно-західного Криму між річками [[Кача (річка в Криму)|Кача]] та [[Альма]]. Бейлик роду Мансур з'явився в 17 столітті і охоплював західний Крим від міста [[Саки (місто)|Саки]] до міста Ак-Мечеть (нині смт [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]]), з центром в останньому. Бейлик роду Барин знаходився в північному Криму між містами Ак-Шейх (нині [[смт]] [[Роздольне (АРК)|Роздольне]]) та м. Айбар (нині с. [[Войкове (Первомайський район)|Войкове]] [[Первомайський район (Крим)|Первомайського району]]).
 
== Джерела ==
[[Енциклопедія історії України]]
 
10 754

редагування